14 лютого літературна спільнота Чугуєва з теплотою і любов'ю згадує талановитого поета Івана Семеновича Полюховича. Йому б у цей день виповнилося 78 років...
Вже декілька місяців поета не має поруч з нами, але його незрима присутність відчувається у його поетичних творах, залишених у спадок прйдешнім поколінням.
Светлой памяти И. С. Полюховича посвящаю Он был хороший человек С богатой, доброю душою, Живого взгляда глубиною, Дарившего срой теплый свет Земле, лазурным небесам, Листве, цветам, траве зеленой, Ручью, скользящему по склонам, Садам, и пашням, и лугам. Рекою молодость бурлила, И тело наполнялось силой... Но это все прошло, как дым, И радость горечью сменилась: На плечи старость навалилась И сделала его седым, Его, кто духом не упал, Когда судьбы хлестали ветры. Он не утратил человечность, Любил, творил и созидал, Не думал, нет, скорей, не знал, Что близок час его последний, Что он болезни страшной пленник По воле рока злого стал.
Евгений Шереметьев.
Я шукаю силу в слові, Радість в пісні і в любові, і, здається, цим живу. Це єдина та умова, Без якої ані слова Не впишу в строфу нову. Тож нехай вона не згасне, А горить, як сонце ясне, У сердечній глибині. Той, хто має силу в слові, Довго житиме в любові
В рідній милій стороні.
* * *
Живе в моїй душі довіра До вічних істин, доброти, Яка слугує, наче міра, Як краще хрест життя нести. У кожнім теплім щирим слові Я чую радості прилив. Здається, все цвіте в любові Під цей довірливий мотив. Отак би жити нам натхненно, Триматись міцно у сідлі, і час не згаяти даремно На цій дарованій землі.
14 лютого літературна спільнота Чугуєва з теплотою і любов'ю згадує талановитого поета Івана Семеновича Полюховича. Йому б у цей день виповнилося 78 років...
