Чугуев

Чугуїв - перлина України, її історична і духовна скарбниця - місто, в якому хочеться жити.

Цей сайтє офіційним інтернет-ресурсом Чугуївської міської громади та неофіційним сайтом Чугуївського міськвиконкому.

Привіт Гость  Реєстрація Вхід
Чугуев
 

   Подписатись на розсилку: через e-mail та на RSS

Главная » 2011 » Август » 3 » З чого починалась Батьківщина


22:00
З чого починалась Батьківщина
Наприкінці квітня цього року вийшли з друку сигнальні примірники книги "З чого начиналася Батьківщина", автором якої є наш земляк, історик за освітою Володимир Левченко. На сторінках цієї історичної повісті мова йде про глибоке минуле землі Чугуївської - з давніх часів до 1638 р.

 

Книга унікальна не тільки докладним викладом фактів, сміливістю суджень, логікою доказів, але й своєю сенсаційністю. Авторові вдалося підняти завісу над історичними фактами Чугуївщини часів сивої давнини і раннього Середньовіччя.

Редакція газети звернулася до автора з проханням розповісти про свою книгу.

- Володимир Якович, як і коли у Вас виникла задум досліджувати древню історію нашого краю?

- Навчаючись на істфаку Харківського держуніверситету, я спеціалізувався на кафедрі археології, брав участь у проведених археологічних розкопках на території Харківської, Полтавської, Бєлгородської областей і Криму, а точніше - античного грецького міста Херсонеса, що на околиці сучасного Севастополя. Потрапивши в 1976 р. в Чугуїв, я був вражений двома обставинами: ландшафтної унікальністю райцентру і повною відсутністю будь-яких відомостей про його глибоке минуле.

Мною рухало бажання докопатися до споконвічних коренів історії нашого краю. Забігаючи вперед, скажу - унікальної історії. Такого славного й багатого минулого не має жодне місто Східної Європи. Стародавня Чугуевщина являла собою суцільну білу пляму, в якому, здавалося, назавжди було поховано багато таємниць. У їх числі час початкового виникнення городища, самого міста, його назву і т. д. Чугуїв мав усічену автобіографію. Початок XVII ст. - це тільки верхня частина історичного айсберга нашого міста.

- Давайте повернемося до самій книзі. Що вона собою являє?

- У двох словах - це історія землі Чугуївської і міста Чугуєва зокрема. Хронологічно вона охоплює події сорокатисячолітньої давнини - від кам'яного віку до виникнення міста, від первіснообщинного ладу до часів появи на мапі Східної Європи Слобожанщини. Чугуївщина, як і прилеглі до неї регіони, в давнину була тим полігоном, на якому людство, що виділилося з живої природи, робило свої перші кроки, де в процесі фізіологічної та суспільної трансформації відбувалося його становлення. Далі мова йде про досить тривалий період так званого першого великого переселення народів, у хвилю подій якого була втягнута і територія басейну Сіверського Дінця. Письмово фіксована історія Чугуївщини починається з скіфського панування (VI - III вв. до н.е.), зі скупих згадок про наші території грецького історика Геродота.

- З цього місця давайте докладніше...

- По руслу Сіверського Дінця проходила розмежувальна смуга двох природно-географічних зон - степу і лісостепу. Це обставина наклало свій відбиток на самобутність життя корінного населення. Південніше лівобережжя мешкали, поступово переміщаючись на Захід у бік Дніпра і Дунаю, племена степових кочівників, а всі правобережжі населяли осілі землеробські племена.

Протягом багатьох тисячоліть головною інтригою такого співіснування залишався конфлікт спілкування різних этнічно-господарських, а пізніше і культурно-релігійних спільнот. І все це час на вістрі цього конфлікту було населення, яке проживає на землі сучасної Чугуївщини і прилеглих до них територіях сучасних Печенізького, Зміївського, Балаклійського району Харківської області. У книзі я докладно зупиняються на гранях спілкування наших давніх "земляків" з кіммерійцями, скіфами, сарматами, гунами, готами, печенігами, хазарами, половцями та іншими народами, які не залишали населення Донцовского правобережжя без своєї уваги. Починаючи з VII ст. до н. е., у населення правобережного подонцов’я, яке до цього часу встиг кілька разів змінити свій етнічний відтінок, з'являються дещо цивілізовані сусіди в особі племен східних слов'ян, які до початку IX ст. отримали свою державність. До цього часу наша територія входила до складу іншого державного світа - Хазарського каганату, і разом з іншими що проживали в ньому народностями місцеве населення стало творцем так званої Салтово-Маяцкой культури.

- Давайте уточнимо: судячи по Вашому розповіді, землі сучасної Чугуївщини у давнину були своєрідним острівцем, на який цивілізаційні процеси Півдня Європи, скажімо, грецьких держав Північного Причорномор'я, і далі Кавказу, Візантійської імперії, Передній Азії, не чинили ніякого впливу?

- Прямо - немає. Контакт з перерахованими Вами регіонами здійснювався за посередництва пануючих і по черзі витісняють один одного кочових народів Півдня Європейської степу. Я про них вже згадував. Це в першу чергу скіфи, сармати і хазари. У меншій мірі - гуни, печеніги, половці. Свідченням цього є численні археологічні знахідки, виявлені в різний час на території Чугуївщини, батьківщина яких - Греція, Візантія, Рим, Передня Азія і навіть Венеція. Справа в тому, що степові кочівники, простіше кажучи, на правобережжі Сіверського Дінця глибоко "не походжали". Археологічні дослідження свідчать, що поселення скіфів на території сучасних Харківської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської областей швидше були мікроскопічними вкрапленнями в чужу їм зону проживання, ніж тотальна їх колонізація.

- І все ж, на яких засадах шикувалися взаємини між сторонніми кочівниками і місцевими землеробами?

- У кожному конкретному випадку по-різному. Все залежало від ступеня войовничості етнічних груп населення, в різний час, що кочували в південного степу і сусідніх у своїх північних кордонах з населенням басейну Сіверського Дінця. Приміром, скіфи, за відомостями Геродота, по відношенню до північним сусідам обмежувалися помірною агресією. Її вистачило для того, щоб підпорядкувати місцеве населення свого впливу і тримати його в залежності, яка зводилася в основному до збору всіляких податків і зборів. Більш агресивні сармати жорстко проводили фіскальну політику, особливо в вилучення хліба і захоплення полонених, головного товару, яким вони торгували на ринках створеного ними міста Донець, який знаходився в місці злиття Дінця і Дону (не плутати з східнослов'янських містом Донець, які перебували на східних околицях р. Харкова на березі р. Уди і згадуваному в пам'ятнику давньоруської писемності "Слово о полку Ігоревім"). Недружелюбством характеризуються і печеніги, які змусили багато народності, що жили в басейні Сіверського Дінця, зокрема алан, хазар, болгар, залишити насиджені місця і відкочувати за Дунай.

- А які стосунки склалися у наших, як ви їх називаєте, "стародавніх земляків" з східними слов'янами, з Київською Руссю взагалі?

- Тут склалися обставини не менш цікаво. Почну з того, що землі сучасної Чугуївщини до складу давньоруської держави ніколи не входили. Парадокс, але межа Київської Русі (краще сказати, східна околиця держави слов'ян) проходила за сьогоднішніми мірками у двох десятках кілометрів від Чугуєва. Згадуваний раніше слов'янська р. Донець перебував на околицях сучасного Харкова (в даний час це місце знаходиться під промислової забудовою). До виникнення у слов'ян держави правителі Хазарії збирали данину з сусідніх з ними слов'янських племен. Відносини двох різних народностей знаменовались торгівлею або натуральним обміном аж до розгрому Хазарського каганату київським князем Святославом.

- Володимир Якович, давайте перейдемо до головної теми вашої книги - Чугуєва. Що нового ви розповіли про нього читачам?

- Нове виявляється на ґрунті вже існуючих фактів. Давньої та середньовічної історії міста дотепер не існувало. Моя книга - перша спроба підняти завісу над глибиною століть. Тому, якщо коротко відповісти на Ваше питання, - все нове.

- Ви вважаєте, що місто з назвою Чугуїв існувало до 1638 року?!

- Я не думаю, я в цьому глибоко впевнений. Спочатку про місто без конкретизації назви. Де його заснував Яків Остряниця? Правильно, на Чугуєвом городище. А що таке городище? Це місце, де раніше розташовувалось місто, локальна частина суші, що характеризується наявністю оборонних споруд. Коли мова йде про середньовічне місто, то до цього треба додати ще й наявність у ньому торгівлі, ремісничого виробництва, вогнищ культурної та релігійної життя. Якщо на початок XVI ст. в Дикому полі існувало Чугуєво городище, то цілком очевидно, що воно являло собою грунтову твердь, на якій коли то вже існував кимсь засноване і невідомо за яких обставин зникле місто, принаймні, з співзвучною назвою.


Стародавні російські літописці спершу іменують його Чешуевым, пізніше - Шаруканем, не ідентифікуючи на конкретній місцевості. Досить відомі краєзнавці приписують це історичне ім'я місту Харкову, зовсім забуваючи, що сам Харків на порожньому місці був збудований в XVII ст. руками чугуєвців. Але повернемося до витоків давнину. Як відомо, перші укріплені поселення, що мають захисні елементи по всьому їх периметру (рови, вали, стіни, частоколи), виникли ще на етапі розкладання первіснообщинного ладу, коли з'явилася економічна нерівність у вигляді разновеликої приватної власності - багатства.

Його накопичення спровокувало у людей можливість і бажання володіти ним не в якості результатів праці, а більш легким шляхом - грабуючи ближнього. Так виникли війни і з'явилася людська ворожнеча. Городища стали реальною потребою людей.

На території сучасної України укріплені поселення з'являються в період неоліту (меднокаменного століття, IV - III тис. до н.е.). У цей період в басейні Сіверського Дінця теж вирувало життя. Важко собі уявити, що "чугуївська гора" як природна фортеця пустувала.

Але минулі шість тисяч років не залишили археологам шансів стверджувати це з упевненістю. А ось скіфська епоха (VII - III вв. до н.е.) дозволяє говорити про це більш ґрунтовно. Подорожуючи по володінню Царства Скіфів, Геродот досягає його північних околиць в районі середньої течії Сіверського Дінця та письмово (!) фіксує назви племен, що проживають на його правобережжі.

Він називає їх меланхленами, людьми в чорному. Геродот ще сім разів згадує їх у своїй восьмитомной "Історії" в контексті війни скіфів з Персією (514 - 510 рр. до н.е.). Коли армія персів, що вважається по тим часам найпотужнішою в окрузі, вторглася у володіння скіфів, ті звернулися за допомогою до меланхленів, але не отримали її.

Тоді скіфські царі під натиском персів, ухиляючись від рішучого битви, почали стрімко відступати вглиб своєю територією у напрямку до північних околиць свого царства, за якими мешкали численні племена меланхленів.

Останні, спостерігаючи, як до їх земель котяться по степу відразу дві величезні армії і усвідомлюючи свою можливу участь в разі зіткнення з ними, спішно перетворюють русло Сіверського Дінця в зоні можливого появи ворогів в оборонний рубіж. На правому березі річки, яка, за свідченням того ж Геродота, мало чим поступалася Дону, було споруджено до двох десятків фортець (городищ).

В їх числі, очевидно, були і ті, які через століття були відкриті археологами - печенізьке, кицевське, чугуївське, змієвське, балаклійське. Дослідники не підтверджують існування на території сучасного Чугуєва культурного шару часу скіфської епохи, але це не факт, що городище не існувало. Я пояснюю це тим, що воно використовувалося лише в фортіфікаційно-оборонних цілях і його мешканці, природно, господарською діяльністю не займалися і постійно в ньому не проживали. Геродот повідомляє про ще один історичний момент, важливий з погляду обґрунтованості версії виникнення "Чугуївського городища" в скіфську епоху.

Після закінчення війни скіфів з персами, останні вирішили покарати меланхленів, що відмовили їм у військової допомоги в протистоянні з ворогом. Вони направили третину свого війська до берегів Сіверського Дінця. На жаль, грецький історик не називає причин, за якими скіфська кіннота не стала форсувати річку, а покружлявши на її лівобережжі, повернулася вглиб своїй території.

Відповідь напрошується сам по собі: скіфи зненацька для себе натрапили на серйозний опір корінного населення, що виразилося наявністю потужної оборонної лінії, що розтягнулася по правобережжю Сіверського Дінця.

- З Ваших слів, існування городища на місці сучасного Чугуєва під час Скіфського панування південної степом залишається бездоказним?

- Археологічно - так. Але Чугуїв ще ніхто ґрунтовно "не копав". До того ж, весь його історичний центр за минулі століття декілька разів був "перелопачений" в ході забудов. Ви ж врахуйте, з тих пір пройшло 2,5 тис. років! До того ж фактом, що підтверджує існування городища, є наявність культурного шару ґрунту зі слідами проживання скіфів. Але скіфи городище не взяли і не перетворили його в форпост свого місця перебування.

- Цікаво, як виглядало Чугуєво городище в його первинному вигляді?

- Судячи по залишках збережених ровів, воно розташовувалася в північно-західній частині сучасної площі Леніна. З цієї сторони її межами були прямовисні схили правобережжя річок Чуговки і Сіверського Дінця. А з південно-західної - його оперiзував виритий рів, що починається від Юнкерського училища і проходив далі по лінії Покровський собор - вул. Кожедуба, де він в районі лазні різко повертав в східному напрямку, проходив по вул. Рози Люксембург і замикав контур кола в районі спуску на вул. Горького. Захисні властивості рову посилював земляний вал з частоколом. Судячи з вражаючою сьогодні глибині рову, він міг бути частково заповнений водами р. Чуговка. Пізніше городище змінював свої контури, розширюючись в південному напрямку. Рів проходив по центральній частині міста від вул. Якіра до вул. Карбишева, де поєднувався з правим берегом Сіверського Дінця в районі початку вул. Постишева.

Продовження в наступному номері.

Просмотров: 713 | Добавил: Громада | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Будь-який Чугуєвець може розмістити інформацію на цьому сайті без реєстрації.

кольцо Чугуевских сайтов [0]
Сайты Чугуева
Города и регионы [1]
Города и регионы, городские порталы

Сайт Чугуїва знаходили по наступним фразам:

Опитування

Форум Чугуева

Как Вы относитесь к созданию союза русских государств: Украины, Беларуси и России?
Всего ответов: 955

Чугуевская доска объявлений

 


 

 

Ви зможете розшукати на сайті будь-яку інформацію:
   

 

Адреса Чугуївської міської ради та виконавчого комітету: 63503, Україна, Харківська область, м. Чугуїв, вул.Карла Лібкнехта, 35-А.
 
Яндекс.Метрика

Подписаться на рассылку