Минуло півроку звідтоді, як суспільство зробило черговий крок на реформаторському шляху пенсійної системи і мільйони українців так чи інакше стали звіряти свої пенсійні клопоти з новими законодавчими правилами. Вони, як відомо, набули чинності з 1 жовтня 2011 року згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Тож як «приживається» нове пенсійне законодавство у нашому повсякденні? Що дозволяє воно нинішнім пенсіонерам і що обіцяє завтрашнім? Які, загалом, перші підсумки нашої життєдіяльності в умовах пенсійної реформи? Щоб відповісти на ці та цілу низку інших споріднених запитань, що турбують нині  суспільство, управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі розпочинає на сторінках місцевих газет спеціальний тематичний цикл – «Пенсійні бесіди».

Тож на сьогоднійшній день для всебічного огляду підготовано питання, які найчастійше виникають у мешканців нашого міста та району.

Отже, найліпшим критерієм оцінки будь-якої теорії є практика. Якщо сприйняти на віру цю сентенцію, то яка із законодавчих новацій найчастіше за останні півроку «притягувалася» на перевірку практикою?

Питання про збільшення пенсійного віку для жінок. Які ж результати маємо?

Є певна частина жінок, яким при досягненні віку 55 років пенсії не призначені, оскільки вік їхнього виходу на пенсію збільшено. Відтак Пенсійний фонд України почав призначати їм належні видатки на півроку пізніше – при досягненні віку 55 років і 6 місяців, як того вимагають законодавчі новації.

При цьому є й позивний момент: закон передбачає також можливість для жінки вийти на пенсію «по-старому» – тобто при досягненні 55-річного віку. Що для цього потрібно? Насамперед, скористатися цим можуть жінки, які не працюють, мають 30-річний страховий стаж та виявили своє особисте бажання призначити пенсію достроково.

У такому випадку виникає один нюанс: розмір пенсії буде дещо знижений. Наприклад, жінка, пенсійний вік якої за законом – 55 років і 6 місяців, бажає стати пенсіонеркою раніше – у 55 років. Отже, за кожен достроковий місяць виходу на пенсію її розмір зменшується на піввідсотка, відповідно за півроку – на 3%.

Чи призначаються на даний час дострокові пенсії?

За час дії цієї норми в нашому управлінні призначено понад 30 таких пенсій. Одна з причин, яка спонукає до такого кроку, – не зовсім втішна ситуація на ринку праці. Жінки передпенсійного віку часто не можуть знайти належної роботи, тож, маючи за плечима відповідний трудовий стаж, згоджуються на дострокову пенсію.

Чи дозволяє закон вийти на пенсію пізніше «нормативного» терміну?

Так, і це ще один «плюс» для людей. У кожного з нас, а насамперед у працюючих пенсіонерів, з’являється мотивація до більш пізнього виходу на пенсію. Якщо докладніше, то, по-перше, усім, хто працює і виявив бажання виходити на пенсію пізніше загальновстановленого пенсійного віку (нагадаємо: частиною першою статті 26 зазначеного закону передбачено пенсійний вік – 60 років), розмір пенсії збільшується за кожен місяць страхового стажу більш пізнього виходу на пенсію. Норма закону, що стимулює пізніший вихід на пенсію працюючих пенсіонерів, не нова. Але в новій редакції таке збільшення доволі помітне, оскільки воно здійснюється за кожен місяць більш пізнього виходу на пенсію, раніш було збільшення лише за кожен повний рік відстрочки часу виходу на пенсію.

Який розмір такого підвищення?

Піввідсотка за кожен місяць страхового стажу. Але зауважмо при цьому: у випадку, коли термін більш пізнього виходу на пенсію обмежується п’ятьма роками, або 60 місяцями. Коли цю часову межу відстрочки переступаємо, то автоматично вмикається механізм прогресивної мотивації: за кожен місяць страхового стажу підвищення сягає 0,75%.

Власне, кожен має відповісти на запитання щодо часу виходу на пенсію сам і вирішити для себе самого: виходити на пенсію достроково, при досягненні пенсійного віку чи, можливо, попрацювати на підвищення?

Наприклад, один працівник виявив бажання попрацювати на прогресивне підвищення. Якими мають бути його подальші дії?

Щоб зафіксувати своє право працювати на пенсію з підвищенням, тобто відстрочити час виходу на пенсію, не треба вдаватися до якихось спеціальних дій. Це виключно приватне рішення і законне право кожного працюючого. Для його оформлення треба просто прийти до місцевого управління Пенсійного фонду, і прийти лише один раз, аби подати заяву та необхідні документи для призначення пенсії, коли таке рішення буде прийнято.

Чи передбачено додаткові виплати саме жінкам, яким збільшено вік виходу на пенсію?

Так. Ми називаємо це коротко: компенсатор. Це той механізм, який забезпечує відшкодування втрат, спричинених більш пізнім виходом на пенсію. У такому випадку ми говоримо про частину третю статті 29 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак звертаємо увагу, це стосується насамперед тих жінок, які народилися в період по 31 грудня 1961 року і яким упродовж так званого перехідного періоду поступово збільшуватиметься пенсійний вік – з 55 до 60 років. За кожні 6 місяців більш пізнього виходу на заслужений відпочинок з 55 років до досягнення ними 60-річного віку розмір виплат збільшується на 2,5%.

Звернемо увагу: компенсатор на жаль, не буде поширюватися, на тих жінок, у яких законом визначено пенсійний вік 60 років.

Як взагалі змінилися розміри пенсій після набрання чинності змін до Закону?

Певна частина пенсій стала призначатися у більших розмірах, інша, можливо, у дещо менших – це ті, про які вже згадувалося: коли жінка достроково виходить на пенсію. Але загальна тенденція позитивна – виплати зростають.

Закон, що набув чинності з 1 жовтня минулого року, передбачає певні позитивні моменти в обчисленні заробітної плати. Так, обчислення розміру пенсій можливе із заробітної плати, яка зафіксована в системі персоніфікованого обліку. Це означає, що в цій ситуації виграє, безумовно, той, хто до виходу на пенсію працював із легальною зарплатою, із якої, у свою чергу, сплачувалися внески до Пенсійного фонду. Закон не прихильний до тих, хто отримував мінімальну зарплату, а решту в «конверті». Таке явище, на жаль, поширене серед підприємців та серед найманих ними працівників.

Новий порядок обчислення заробітку дає змогу збільшити розмір виплат навіть тим, кому вони призначалися до набрання чинності нового закону.

Пенсіонери, які після призначення пенсії працювали та набули не менше 24-х місяців страхового стажу (а він обчислюється з урахуванням відомостей про суми нарахованих та сплачених страхових внесків), мають право провести перерахунок з урахуванням набутого стажу та заробітної плати. Нове законодавство дає їм можливість відмовитися від старого порядку обчислення заробітку, коли пенсія обчислювалася із зарплати за 60 календарних місяців роботи поспіль до 1 липня 2000 року та за всі періоди страхового стажу після липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку, і теж скористатися правом її визначення лише за даними системи персоніфікованого обліку, що діє, нагадаємо, з липня 2000 року. Щоправда, при такому перерахунку доплата за понаднормовий стаж буде здійснюватися так, як передбачено новою нормою: чоловікам – за кожен рік страхового стажу понад 35 років, а жінкам – понад 30 років.

Чинним з 1 жовтня законом передбачене правило: при призначенні пенсії її сума обчислюється лише із зарплати, яку працівник отримував із липня 2000 року і до звернення за призначенням пенсії. У випадках, коли страховий стаж при цьому виявився меншим 60 календарних місяців, або й просто за власним бажанням, можна подати для оформлення пенсії довідку про зарплату за 60 календарних місяців роботи поспіль до липня 2000 року. Закон дає на це право, але з деяким обмеженням у часі: воно може бути реалізованим лише в період до

1 січня 2016 року та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Тому що часто для призначення пенсії надаються довідки, видані на початку 2000-х років чи навіть 1990-х. Суми зарплат у них зазначалися доволі високі. Проте не було можливості перевірити їх документально. Підприємство, що видавало ту чи іншу довідку, ліквідоване, а його документація не передана до архіву. Виникала правова колізія: із чисто формальних підстав відмовити людям Пенсійний фонд не міг, бо є довідка, але й приймати непідтверджений документ ми теж не мали права. Тож виникали ситуації, які потребували певного врегулювання. Нині врегульовано такі випадки.

Коли надається довідка, то ми приймемо її обов’язково, але за умови: якщо матимемо можливість підтвердити її первинними документами про нараховану заробітну плату. Спеціалисти виходять на підприємство, перевіряють первинну документацію про нараховані суми зарплати, складають акт і лише після встановлення достовірності наданого документа вирішують питання про обчислення пенсії за його даним. Інакше кажучи, виходячи на пенсію, людина може звернутися до найбільш «вигідних» часів, навіть із давно минулої своєї трудової діяльності.

Однак надано й право не розшукувати давні архівні матеріали про нараховану заробітну плату, не розшукувати правонаступників реорганізованих чи ліквідованих підприємств чи зберігачів архівних документів, а взяти для обчислення пенсії лише дані системи персоніфікованого обліку з 1 липня 2000 року.

Зміна періоду, за який обчислюється заробіток для пенсії, це не єдина нова норма, що впливає на розмір пенсії. З жовтня минулого року на користь пенсіонерів змінено порядок так званої «оптимізації» заробітної плати. Це коли з періоду заробітку, що визначений для обчислення пенсії, виключаються невигідні місяці, тобто місяці з найнижчими заробітками. Такий порядок оптимізації – очевидний позитив для людей. Раніш із заробітку за період до й після липня 2000-го можна було виключити «невигідний» період, що не більше 10% тривалості страхового стажу, то тепер – так само до 10% тривалості страхового стажу, але вже з періоду після липня 2000 року. Єдине застереження: після такого виключення пенсія не може обчислюватися із заробітку за період менше 60 місяців.

Отже, зі сказаного такий висновок: людям, які з липня 2000 року мали високі офіційні заробітки, стало набагато вигідніше при оформленні пенсії скористатися новою законодавчою нормою. Так само, як і використати її при проведенні перерахунку вже призначених пенсійних виплат за новими правилами з урахуванням 24 місяців страхового стажу. Отже, Закон щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи не варто сприймати однобоко – лише за фактом збільшення пенсійного віку для жінок та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсій. Введення нового Закону має певні позитивні моменти, які існують сьогодні.

В. ЛОКАЙЧУК,

заступник начальника управління ПФУ в Чугуївському районі.