- Кілька років тому обговорювалася програма докорінної модернізації електропостачання в найбільш проблемному селищі Есхар. Що, конкретно, виконано з тих пір?
- Як це не парадоксально, але саме в селищі енергетиків - сама неблагополучна картина з електро-і теплозабезпеченням мешканців.
І це при тому, що розташована за кілометр ТЕЦ-2 «Есхар» на виході може подавати гарячу воду з температурою в 150 градусів! Сьогодні ж через колосальних втрат при транспортуванні в квартирах есхаровцев батареї ледь теплі.У морозну пору включаються численні електрообігрівачі, стара проводка не витримує навантажень, починаються перебої зі світлом. Це - хронічна хвороба, але, на жаль, поки невиліковна.
Планувалася повна заміна електромереж із збільшенням їх перетину і перехід есхаровцев на електроопалення.Розглядався варіант створення в селищі кількох газових міні-котелень. Ясно одне, що ситуація доведена до крайності і загрожує серйозними наслідками. Необхідні оперативні заходи щодо її стабілізації.
- До речі, як ви розцінюєте реалізований пару років тому унікальний проект у селі Світанок на кордоні Чугуївського та Харківського районів? Подібний досвід варто поширювати надалі?
- Дійсно, в цьому невеликому селі ми вперше на Харківщині створили всі умови для мешканців з переходу на електроопалення. Упевнений, що такий підхід - це оптимальний варіант і, зокрема, враховуючи місце розташування ТЕЦ-2 «Есхар» був би дуже доречний для селища.Як фахівець, що працює в енергетиці 45 років, переконаний, що майбутнє - за електроенергією, переважно, атомної.Не буду вдаватися в детальні міркування, лише зазначу, що при дотриманні всіх заходів безпеки такий підхід найбільш ефективний і в економічному, і, що не менш важливо, в екологічному відносинах.
