826 років тому, у 1185-му, з Новгород-Сіверського розпочався похід проти половців, який закінчився трагічно та на весь світ уславив чи не найдивовижніший твір середньовіччя — «Слово о полку Ігоревім». Ця подія щорічно відзначається святкуваннями та урочистими заходами, науковими конференціями у Новгород-Сіверському та Путивлі. Про те, яке відношення має Чугуївщина до цих подій —дана стаття.
ЗАВДЯКИ багатолітнім дослідженням вчених знаємо, що похід почався 23 квітня зі столиці уділа князя Ігоря Святославовича — Новгород-Сіверського. 1 травня 1185 року військо князя підійшло до Дону (так у середньовіччі називали Сіверський Дінець), де їх і застало сонячне затемнення. На думку дослідників, це сталося на переправі через річку, поблизу літописного міста Донець (сучасна с. Карачівка, що на околиці Харкова). 2 травня військо князя провело у марші до Осколу, поблизу якого (приблизно в районі Старовірівки-Нечволодівки Шевченківського та Куп'янського районів) Ігор очікував прибуття свого брата Всеволода, князів Трубчеського і Курського.
Можна стверджувати, що військо рухалося по вододілах річок, між якими ще в давнину проходили торгові шляхи та військові сакми (пізніше їх використовували татари для нападу на Україну). Тобто, на території Чугуївського району військо князя перебувало, ймовірно, 1-2 травня 1185 року, після чого стало табором неподалік Осколу. З'єднавшись із братом, Ігореве військо вирушило 5 травня на південь на Ізюмський брід, після чого і сталася трагічна битва
