Главная » 2011 » Май » 12 » Олександр Семенюта: В Україні свідомо розпалюється конфлікт на грунті соціальної нерівності
13:45
Олександр Семенюта: В Україні свідомо розпалюється конфлікт на грунті соціальної нерівності
Виступ підприємця, члена виконкому Чугуївської міської ради Олександра Семенюти на прес-конференції «Інцидент на ставку в Чугуєві: випадковість чи провокація?» У прес-центрі інформаційного агентства «Статус Кво» 10 травня 2011 року.
Дати прес-конференцію мене спонукали не тільки особисті мотиви, не тільки бажання спробувати відмити своє ім'я і репутацію від тонн бруду, вилитих на мене останнім часом. Є ще одна причина, на мій погляд - більш важлива. Я хочу допомогти громадськості позбутися від хибної думки, в яке її наполегливо заганяють.
З дня інциденту на моєму ставку в Чугуєві пройшло вже більше двох тижнів. За цей час моє бачення того, що відбувається в корені змінилося. Раніше я бачив в цьому випадку прикру випадковість, неприємну ситуацію.Сьогодні, підсумовуючи свої спостереження та спостереження багатьох людей, я готовий упевнено заявити: ми маємо справу з політичною провокацією.
Перше, для чого я прийшов сьогодні сюди. Я хочу вибачитися перед людьми. Перед усіма жителями Чугуєва, Харківської області та Україні, які опинилися в омані. Хоч і не з моєї вини прямої, але завдяки історії, в яку мене вдалося втягнути. Хочу вибачитися за те, що не зміг передбачити розвитку подій, недооцінив людську підступність, виявився втягнутим в цю виставу і отримав в ньому роль головного лякала.Прошу вас донести мої слова вашим читачам і глядачам. Хочу звернутися до тих, хто зараз дивиться нас у прямому ефірі. Шановні земляки! Вас свідомо обманюють. Вибачте мене за те, що я своєю мимовільною помилкою дав привід і можливість обдурити вас.Вірю, що у всіх нас вистачить здорового глузду для того, щоб відрізнити брехню від правди. І хочу розповісти вам цю правду сьогодні.
Друге. На помилках вчаться. На жаль, мені не вдалося уникнути помилки. Але я сподіваюся, що моя історія допоможе іншим людям не опинитися в такій же ситуації.Бо на моєму місці міг опинитися будь-хто. Група ризику потенційних жертв політичних провокацій сьогодні дуже широка. І якщо мій гіркий досвід допоможе комусь уникнути помилки, якщо люди навчаться хоч трохи протистояти брехні й маніпуляцій, значить я прийшов сюди не даремно.
Третє і головне.Не думаю, що те, що я скажу зараз, стане для когось відкриттям. Не потрібно бути дипломованим політологом, щоб зрозуміти: в Україні готується переворот. Для цього потрібен соціальний вибух. Зараз ми спостерігаємо його активну підготовку.
В Україні сьогодні висока соціальна напруженість.Зараз вона свідомо загострюється. Це робилось і раніше. Тільки зараз замість конфліктів на грунті демократичних свобод чи мови розпалюється конфлікт на грунті соціальної нерівності. Конфлікт з найбільшим потенціалом, здатний захопити максимально широкі маси населення.
Сьогодні людей свідомо готують до цього конфлікту. Відбувається масована психологічна та інформаційна обробка масової свідомості. Простіше кажучи, народ закликають до сокири і вил.
Історія, в яку я опинився втягнутий, є красномовним прикладом.Такий висновок дозволяє зробити аналіз публікацій на цю тему. Банальну сусідську сутичку на побутовому грунті суспільству представляють як прояв класової боротьби. Це неможливо було б зробити, не вдавшись до брехні.
Велика частина того, що було написано в пресі про інцидент на ставку 23 квітня, є брехнею. І я готовий це довести і спростувати брехню.
Це не тільки моє бажання. Жителі Чугуєва вже обурюються тим, як спотворюється в деяких ЗМІ ситуація у місті.Чугуєвці пишуть листи в газети, вимагають об'єктивності. Багато хто приходить до мене. Кажуть, Олександр Андрійович, ви повинні розповісти правду. Тому що дивишся телевізор і враження таке, що дивишся американський фільм про Радянський Союз. Всі викривлене до потворності. Соромно за наше місто,говорять.У відповідь я запропонував розповісти правду разом. Щоб моя розповідь не виглядала суб'єктивною. Для цього сьогодні разом зі мною сюди прийшла Галина Олексіївна Авдєєнко - голова вуличного комітету села Клугино-Башкирівка. Хочу надати слово їй.
(Виступ Авдєєнко Г.А.)
Спасибі, Галина Олексіївна. Хочу зазначити, що думка про провокації першою з'явилася навіть не в мене, а у людей, які спостерігали ситуацію зі сторони. Народ важко обдурити - він відчуває мотиви серця. Спершу мене здивувала моментальна реакція земляків на інцидент 23 квітня.І співробітники, і жителі Чугуєва і Башкирівка в один голос мені казали - «це провокація, ми тебе знаємо ти так не міг поступити». Кажуть, «народ скаже - як зав'яже». Я переконався в справедливості цього прислів'я,коли глянув на ситуацію комплексно. Хочу поділитися з вами баченням цієї ситуації.
У будь-якої провокації є замовники і виконавці. Спочатку про виконавців.
Напевно багатьом з вас відомий помаранчевий політик місцевого масштабу Анатолій Павлович Кваша. Це колишній мер Чугуєва, колишній чиновник облдержадміністрації, а зараз - депутат Чугуївської міської ради.Саме Кваша почав інформаційну кампанію проти мене. Він цього не приховує і з задоволенням підкреслює це в пресі, не забуваючи обливати мене брудом. Та оперативність, з якою він зреагував на ситуацію, не залишає у мене сумнівів у тому, що про ситуацію він знав заздалегідь.
Тепер про мотиви, які рухають цією людиною.
Я є членом партії «Батьківщина», у міській раді минулого скликання очолював фракцію цієї політичної сили.
Всім напевно пам'ятають конфлікт в обласній та місцевих організаціях БЮТ перед виборами в 2010 році.Тоді обласне керівництво «Нашої Україна» нашвидку перефарбовуючи в кольори БЮТ навалилося на партійну організацію в Чугуєві з метою поставити на керівні посади в ній представників «Нашої України».
Членом «Нашої України» був і Анатолій Павлович Кваша.Він мав намір балотуватися на пост міського голови Чугуєва. Він мав досить великі, але недостатні шанси для перемоги. Управління сильної Чугуївської організацією «Батьківщини» дозволило б йому ці шанси отримати.
Кандидатом на посаду голови організації призначили особистість вкрай непопулярну. Це близька соратниця Кваші, його протеже - Вікторія Токар. Вона не користується авторитетом у місті, скоріше навпаки.Напередодні вона була зі скандалом звільнена з посади директора районного терцентру з обслуговування одиноких престарілих громадян. Звільнено за численні фінансові порушення. Інакше кажучи, її викрили в крадіжці у людей похилого віку.
Дізнавшись про таку кандидатуру, рядові партійці і партактив прийшли в жах.Знаючи свої права, декларовані статутом «Батьківщина», вони запропонували очолити організацію мені.
В останні роки я не один раз в ЗМІ викривав облудність, злодійкувато, інтриганство, лукавство Кваші і Токар.Може бути я і не погодився б очолити організацію, але дізнавшись кого хочуть поставити керівником, погодився. Погодився з метою не допустити до влади в Чугуєві Анатолія Квашу. Вважав і вважаю, що цій людині не місце в кріслі мера. Більшість підприємців Чугуєва зі мною погодяться.
Правда, перед тим як дати згоду партійцям, я з'їздив до Харкова і спробував переконати своє нове обласне партійне керівництво словами - «кого завгодно, тільки не Токар». Але побачивши непохитність, зрозумів що говорити про що-то марно.
Через пару днів була проведена планова звітно-виборна партконференція. За кандидатуру Токар проголосував 1 делегат з 44 присутніх, за мою кандидатуру - 42 делегати.
Після цього почалась кампанія по моїй дискредитації. Її автори мабуть не читали статут «Батьківщина».Сьогодні в пресі гуляють коментарі якоїсь Вікторії Одроуш, нібито голови Чугуївської організації «Батьківщини». Так от, Вікторія Одроуш - це і є Вікторія Токар, яка через погану слави була змушена змінити прізвище.У своїх коментарях вона говорить, що нібито я був виключений з партії, нібито за те, що привласнив майно і документи. Чи можна говорити про присвоєння комп'ютера в той час, як я витрачаю на ремонт доріг у Чугуєві більше ста тисяч гривень? Це просто смішно.А ось печатка та реєстраційні документи Чугуївської «Батьківщина» абсолютно законно до цих пір знаходяться у мене. Як і підтримка абсолютної більшості членів організації.На зборах партактиву, після того як всі наші спроби налагодити поважний діалог з обласним, а також Київським керівництвом «Батьківщини» не увінчалися успіхом - було прийнято рішення не віддавати плоди своєї праці на партійній ниві окупанта з «Нашої України».Саме тому сьогодні я є кісткою в горлі для помаранчевих у Чугуєві. Я для них як брила, яку не виходить ні перестрибнути не обійти, тому вирішили взяти хитрістю і обманом, направити під мене потік брехні, зіштовхнути в утворену яму і закопати.
Не виключаю і того, що чиїсь політичні інтереси дуже вигідно збігаються з чиїми-то бізнес-інтересами. Про це мені теж неодноразово говорили люди. Політика у нас в країні служить інтересам бізнесу, ви це знаєте. І це правило діє на будь-якому рівні, хоч у Києві, хоч у Чугуєві.Але дискредитувати Семенюта, зробити його політичним трупом або відняти майно - це супутня завдання. Про головну ж я сказав спочатку. Це завдання - порушити суспільство, вселити йому фобію і підказати образ класового ворога.А потім роздмухати пожежу, осідлати потік народного гніву і отримати дивіденди.
Аналіз інформаційної картини особисто для мене робить це очевидним. Семенюта - людина не того масштабу, щоб тільки заради його дискредитації включати такі потужні та ефективні технології.Давайте разом подивимося на те, як висвітлювався інцидент.
Але спочатку кілька слів про сам інцидент.
Ви б повірили вашому сусідові в селі, який живе поруч з вами, якщо б він сказав що не знає, хто прибирав звалище площею в 1.5 гектара в ста метрах від його будинку, а потім там копав озеро, починаючи з червня минулого року і до цього дня?
А будучи рибалкою, ви б поїхали на рибалку на тільки що викопане озеро на машині при тому, що річка поруч і знаходиться приблизно на такій же відстані, як і озеро, приблизно в 100 метрах від вашого будинку?
Бажаючи приховано половити рибку, ви б поїхали б на неогороджений ставок сусіда, який знаходиться в 100м від його будинку і видно з від його воріт? Ви б поставили машину на видному місці, після того, як вже отримували попередження, що ловити не можна? Думаю що ні.А якщо б стали, то значить хотіли спровокувати. А якби вас застав господар - ви б стали вимагати у нього документи на право володіння землею? А потім зі словами «я тебе рвати буду, захопили тут всі наші городи» кидатися на нього з ножем?І це при наявності навколо гектарів порожньої землі, яку ви самі років п'ять, як кинули обробляти.
Чи не занадто багато питань, на які ви як нормальна людина готові відповісти «ні»?
Вже виходячи тільки з цього можна зробити висновок: «рибалці», який, як говорять його давні сусіди ніколи ним і не був, навіть у дитинстві, Денисову Віталію вірити не можна.
Що б розпалити пожежу ненависті до мене він бігав по вулиці і говорив всім сусідам, що я в нього стріляв біля річки.А потім коли пристрасті розгорілися, цей «немічний старий» до цих пір працює у якогось керівника водієм і його 24 річний «неповнолітній» внучок - хрещеник почали говорити що це сталося у мого ставка.
А наступного ж дня після інциденту почалася масоване поширення інформації через ЗМІ. Інформації недостовірної, необ'єктивної і відверто брехливої. Хочу підкреслити це.У анонімні електронні розсилки, яка стала основою більшості інформаційних повідомлень про інцидент, була представлена тільки версія подій Віталія Денисова. У мене коментарів ніхто не запитав! Їх запитали пізніше, коли громадська думка про те, що трапилося вже була сформована.Зрозуміло, до моїх слів вже ставилися упереджено.
Зате коментарі Анатолія Кваші та Вікторії Одроуш, які взагалі нібито не мали відношення до інциденту, прозвучали одними з перших.
Ці люди мабуть забули про таке поняття, як «презумпція невинності».
Виступ підприємця, члена виконкому Чугуївської міської ради Олександра Семенюти на прес-конференції «Інцидент на ставку в Чугуєві: випадковість чи провокація?» У прес-центрі інформаційного агентства «Статус Кво» 10 травня 2011 року. 
