З приходом весни жителі Чугуєва стали частіше звертатися в ЛІКАРНЮ зі скаргами на укуси бродячих тварин. За словами фахівців, кожні 3-4 дні відбувається випадок нападу бездомної собаки на людину.
ЯК ПОВІДОМИВ завідувач протиепізоотичного відділом управління ветеринарної медицини в Чугуївському районі Микола Гусар, за станом на 1 травня 2011 року в селах і селищах району, а також в Чугуєве зареєстровано 29 укусів земляків собаками. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, це на 4 випадки менше. А за весь 2010 рік на жителів краю накидалися 127 собак, юшки дряпалися і кусалися 31 раз. Микола Вікторович загострює увагу на важливий аспект. Якщо порівнювати озлобленість міських і сільських чотириногих істот, то укуси бездомних тварин у сільській місцевості загрожують більше драматичні наслідки, оскільки лисиці, основні переносники сказу, контактують в основному з сільськими Кульками і Бобиками, нападаючи на них.
На думку Миколи Вікторовича, ні ветслужба, ні райсес, ні органи місцевого самоврядування з комунальними підприємствами не можуть вирішити давню проблему з бродячими собаками самостійно. Тільки об'єднавши зусилля і скоординувавши дії, можна викоренити це негативне явище.
- Особливо небезпечні голодні собаки, які збираються в зграї, - говорить мешканка міста Світлана Мартинова. - З такими потрібно щось робити. Може, відловлювати, вивозити. Не можна допускати, щоб вони бігали по місту.
Як повідомили "Червоної зірки" у відділі ЖКГ міськвиконкому, КП "Чугуївська саночистка" проводить певні заходи з регулювання чисельності бездомних тварин, які створюють реальну загрозу життю і здоров'ю мешканців міста. Але Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (ст. 23 і 24) і ст. 229 ККУ не дозволяє вирішити питання кардинальним чином. Щоб утримати всіх підібраних у місті собак у спеціальному притулку, Чугуєва, за попередніми підрахунками, необхідно щомісяця знаходити 8-10 тис. євро. На це у міської влади грошей немає. Так само, як немає коштів і на стерилізацію тварин.
У цій багатогранної проблеми є дуже тонка грань, про яку варто сказати окремо. Якщо, скажімо, в Японії, тварини стають бездомними через землетруси, цунамі і інших природних катаклізмів, то у нас, в Україні, чотириногі друзі виявляються на вулиці з вини людини. Господарі розлучаються з болонками і ротвейлерами, як правило, за фінансових труднощів. Найчастіше з бродячими собаками доводиться мати справу двірникам. Ганна Миколаївна, яка обслуговує в центрі Чугуєва будинок № 9 по бульвару Комарова, розповідає:
- Талісманами нашої чотириповерхівка стали абсолютно нешкідливі собаки Джина, Юлька і Кардан. Малюк Джину на початку зими буквально з-під льоду витягнув один з мешканців. В миролюбності своїх вихованців ми впевнені, за інших бродячих чотириногих - не ручаємося.
Своєрідною собачої стала Меккою станція Гракове, де мешкає понад півтора десятків бездомних тварин. Багато з них підкинуті пасажирами. Зі слів залізничників, їх вихованці абсолютно неагресивні.
Менш небезпечні бездомні "собаки-охоронці", які мешкають на територіях підприємств або організацій (їх підгодовують). І все ж, тварини можуть проявити агресивність і накинеться на чужої людини, так сказати, на захист.
Нешкідливі "собаки-жебраки". Вони живуть на станціях, поблизу багатоповерхівок, часто стають "улюбленцями двору". Такі ніколи не дозволять собі накинутися на людину, вони ласкаві і довірливі, йдуть до рук. Тому їх можна було б стерилізувати і відпускати спокійно доживати свій вік серед людей.
