Чугуев

Чугуїв - перлина України, її історична і духовна скарбниця - місто, в якому хочеться жити.

Цей сайтє офіційним інтернет-ресурсом Чугуївської міської громади та неофіційним сайтом Чугуївського міськвиконкому.

Привіт Гость  Реєстрація Вхід
Чугуев
 

   Подписатись на розсилку: через e-mail та на RSS

Главная » 2011 » Август » 16 » Ось що писав Чугуївський воєвода до Бєлгородському:


21:47
Ось що писав Чугуївський воєвода до Бєлгородському:

Ось що писав Чугуївський воєвода до Бєлгородському:

"196 (1688) року липня 31 писав до мене з Балаклії Никифор Яцын. Липня 30 Балыклейский козак Матвій Ткач, бувши нижче Балыклеи в лісі на Дінці в 1½ версті від Балаклеї, бачив за Донцем, йде прапор лазоревое вгору по Донцю до млина, яка на Дінці в 2 верстах від Балыклеи. Никифор прислав, щоб надіслати до нього для сбереженья піших ратних людей; а міста великий і малий, всі огнили і развалилися, а робити ніким; в приході ворогів в ньому бути страшно; міщан в Балаклії 200 людей і у них немає рушниці, а козаки ведоми Харківському Полковнику". Чугуївський вестовщик доніс: "в Балаклії жителі очікують приходу ворожих людей і на поля з посада не ходять, хліба не тисли; а кажуть, що за новинами хліба не тисли і від разоренья ворожих людей стало зле життя в Балыклее і вони підуть в різні міста, покиня свої двори".

Ймовірно, що для заспокоєння нещасних балаклейцев був посланий загін з Чугуєва проти татар. Татар не було під Балаклією на початку серпня. Але балаклейцы все-таки не врятувалися від них.

Після того, як 17 серпня пограбували вони Мерефу, Соколов, Зміїв, Весняне, 3 вересня знову напали на Андріївку і Балаклею.

"3 вересня, 197 (1688) року Татарові перейшли через Донець вище Балыклеи і нижче Андрєєвих Лоз на броду, при Еченкова Кута багато орди Татар, і з ним Яничари, і були ті Татари під містами Андрієві Лози і Балыклеею, побрали в повний Андрієвських і Балыклейских жителів і побили багатьох людей". Так писав білгородський воєвода.

За відписка з самої Балаклії взято в полон 15 людей балаклеевцев. Чугуївський воєвода на другий же день послав у Балаклею капітана, 200 солдатів і 100 чугуєвців. Але загони 5 числа вже не застали татар на лівій стороні Донця, ті перейшли річку вище Бишкина через ліс по засеке і на броду багато перетонули. З річки витягнуто 16 людей. За сукні та шапок виявилося, що утопшие були частиною турки, частиною Кубанські черкеси і розкольники, що діяли тоді під владою Криму за одне з мусульманами; знайдені також саадаки і шаблі.

Цим ще не обмежилися лиха балаклейцев в цьому році. Вони повинні були бути страху за життя від чуми, опустошавшей Азов, їм треба прийняти соромливі заходи різних заходів. У донесенні Чугуївського воєводи в Бєлгород читаємо.

"4 листопада, 197 (1688) року, Чугуєвців, боярський син Кіндратій Дюков, колишній в Балыклее для отримання відомостей про Татар, доносив Воєводі: при ворожих людей при ньому ніяких звісток не було. Тільки до його приїзду вийшли з полону з Азова Балыклейских жителів Черкас 2 людини, а інші вийшли при ньому. І тих полоненников Балыклейские жителі до себе в посад не пустили, а тримають їх за посадом на подвірках. А він чув від Балыклейцев, що ті вихідці з Азова, а в Азові моровое пошесть і памірают мором. Так від Балыклейских жителів він чув, що полоненники Балыклейцев, які спіймані в повний нинішнього літа, 30 чоловічої і жіноча підлоги, з Азова йдуть в Балыклею; а померло з них лише 2 людини, а в Азові ль, або в дорозі померли полоненники, про те справді не чув".

За відписка з Балаклеї, вийшов ще з Азова у кінці жовтня один полонений Балаклеец, який, за його словами, був узятий в полон 3 вересня 1688 року.

"Думному дворянинові і Воєводі Семену Протасьевичу (Неплюєву) Андрій Малютін. 29 грудня 200 (1696) року, був Балыклейский сотник Гаврило Могилка за річкою Донцем на гирлі річки Береки в пасіці своєї, і Татарові приходили до його пасіці та його, сотника, зоставили і взяли було челядника його, і той челядник пішов у них; а по казці його, сотника Гаврила, приходили до нього в пасіку ворожі люди грудня 21, на зорі ранньої, людина з 20, і вони від них отбилися, а він сподівається багатьох людей".

І у 1696 році Балаклійський протоієрей Данило писав: "на тій Україні жити недьзя, прогодуватися нічим, задля приходу Татар орати не можна".

У 1697 році Лиманський сотник Укол Лубенський доносить в Чугуїв: "відомо лагодимо, що цього травня 15 числа писав до нас в Лиман з Андріївни Тарас Кадигробенко, - вдався Балыклейский сторож і сказав, бачив він орду велику на тому боці Донця".

Додамо до цього зведення 1688 року про сторожову службу Балаклейцев.[1]

"На Балыклейском броду, що на гирлі річки Балыклейки, з огляду того броду на 20 сажень, острожка, башти і надолб немає. На тому броду на сторожі стоять Балыклейские жителі 20 козаків і міщан. Той брід від міста в 2 верстах".

"На Креднянском броду на сторожі стоять Балыклейские жителі 20 чоловік козаків і міщан: козаків 8 з рушницею та 4 без рушниці. А за огляді того броду на 20 сажень, осторожка і башти і надолоб немає".

"Від того Креднянского броду, їдучи до міста Балаклеї, при бору побудовані надолобы і караульна башта. А з огляду тих надолоб на сто сажень - і в багатьох місцях ті надолобы огнили і обвалилися. При тих надолоб рудувате озеро".

Після цього огляду зроблено наступне:

"На Креднянском броду побудовані дві тынянки і окладены дерном; між ними обгороджено тином; на 10 сажень на броду Хомутки від озера Крывого засечено лісі мірою 100 сажень".[2]

Слід зауважити, що за Універсалу Ізюмського полковника 1712 року бачимо Креднянского священика, і отже в Креднянском Острожке в 1712 році храм. Перший храм був побудований тут, як бачили, в 1666 році зятем Чернігівця Протоієреєм Данилом. Креднянский храм давно знищений.[3]

З фізичних бід Балаклії старих часів відома після чуми 1688 року, чума 1719 року, від якої померли обидва священика Миколаївській Балаклійської церкви.[4] У нещодавні часи:

а) Від холери 1830 року в Успенському прихід померли, з включенням госпітальних, 124 людини; в 1847 - 1848 роках від неї ж померло: в Успенському прихід 95 людей і в госпіталі 285 осіб, а в Покровському парафії - 65 осіб.

б) У 1848 році град побив у багатьох майже весь хліб, а за браком корму слідував падіж худоби.

в) у 1849 році від цинги, що тривала 5 місяців, померло в Успенському прихід 79 людей, у Покровському 103 людини, в госпіталі 202, а всього 384 людини.

За переписом 1732 року, в Балаклії - сотник Степан Михайлович Лісаневич з дітьми: Єлисею, Яковом, Іваном, Василем і Матвієм; подпрапорные: Михайло, Феодор і Іван Михайлов Пештичи, всього старшини і козаків 265, підпомічників 770, підданих черкасов 169, всіх взагалі 1358 душ чоловічих; крім того в Криничном і Креднянке 264 душі чоловічі, в Балаклейке Пештичей 169 душ чоловічих.

 

 

Кількість парафіян.

 

При церквах

1730

1750

1770

1790

1810

1830

1850

 

м

ж

м

ж

м

ж

м

ж

м

ж

м

ж

м

ж

Успенської

 

 

1060

1056

1248

1288

1398

1483

1684

1730

1090

1035

1415

1431

Покровської

 

 

604

590

934

932

961

963

1600

1686

закрито

1284

1319

Миколаївської

 

 

948

902

1188

1162

1296

1254

1548

1569

-

-

-

-

А всього

1791

1600

2612

2548

3370

3382

3755

3700

4832

4985

1090

1035

2699

2750



[1] Засвідчення і опис Донецьких острожков робив Князь Яків Еникеевич Мансуров; у збереглася між Чугуївських паперами не в повному вигляді цієї опису, бракує свідчення часу її: але є Царська грамота від 4 березня 1688 року, в якій дається знати, що в Чугуїв відправляється з Бєлгорода Стольник Князь Яків Мансуров.

[2] Дивись про Савинцях, Андріївці і Бишкине.

[3] У перепису 1732 року "новопоселенная слобідка Кринична і слобідка Креднянка" записані за сотником Степаном Лесаневичем, у першій показано 204 душі, у другій 60 душ чоловічих, "їх слободи на полковий дарованої землі.

[4] В 1721 році парафіяни просили присвятити дяка Мойсея Самойлова "на місце померлих у минулому 719 році від морового пошесті священиків Миколаївської церкви Григорія і Омеляна". Підписався "Балыклейский сотник Стефан Лісаневич".


Просмотров: 691 | Добавил: Громада | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Будь-який Чугуєвець може розмістити інформацію на цьому сайті без реєстрації.

кольцо Чугуевских сайтов [0]
Сайты Чугуева
Города и регионы [1]
Города и регионы, городские порталы

Сайт Чугуїва знаходили по наступним фразам:

Опитування

Форум Чугуева

Как Вы относитесь к созданию союза русских государств: Украины, Беларуси и России?
Всего ответов: 975

Чугуевская доска объявлений

 


 

 

Ви зможете розшукати на сайті будь-яку інформацію:
   

 

Адреса Чугуївської міської ради та виконавчого комітету: 63503, Україна, Харківська область, м. Чугуїв, вул.Карла Лібкнехта, 35-А.
 
Яндекс.Метрика

Подписаться на рассылку