Чугуев

Чугуїв - перлина України, її історична і духовна скарбниця - місто, в якому хочеться жити.

Цей сайтє офіційним інтернет-ресурсом Чугуївської міської громади та неофіційним сайтом Чугуївського міськвиконкому.

Привіт Гость  Реєстрація Вхід
Чугуев
 

   Подписатись на розсилку: через e-mail та на RSS

Главная » 2011 » Август » 16 » В 175 (1667) році Чугуївський воєвода доносив Бєлгородському:


22:10
В 175 (1667) році Чугуївський воєвода доносив Бєлгородському:

2) В 175 (1667) році Чугуївський воєвода доносив Бєлгородському:

"Печенізької слободи міщани переписались в козаки, а після перепису залишилося міщан мало, і ті бідні; а Печенізької слободи козаків у будь-яких справах видати йому (Чугуєвському Воєводі) ні в чому не вказано, а велено видати у всьому Полковнику Ивашке Серку. І тих козаків Печенізької слободи судять отаман Ігнатко Череван, та сотник Стьопка Щербина".

3) Чугуївський воєвода Бєлгородському:

"176 (1668) року червня 28 велено від тебе, і Боярина Воєводи Князя Григорія Григоровича, мені з Чугуевцами і з Харьковцами під зрадниками Печенізькими Черкасами промисел лагодити. І посилав я до Печенiзьку слободу Чугуєвських станичників за сотника Степана Щербиненко, та за отамана Гната Черевана, та за війта Панаса Іванова для распроса, від кого у них в Печенізькому слободі учинилось було зрада вся Великому Государю? І вони, Печенежцы, сотник, отаман і войт, приїхавши в Чугуїв, в Съезжей хаті сказали, що вони Великому Государю змінити не хотіли; а учинилась було зрада від Печенізького козака, від Якуші Мілюкова, з Печенізькими Летяжествами. Прийшов де в Печенiзьку слободу Савка Шастенко, так з ним же зрадником Двуреченец Івашка, Алексєєв зять, а він de, Савка, був Гаврилкиной сотні Стишенка, які стоять на стоянці на Маяках. І прийшли вони Савка до нього, Якушке, в Печенiзьку слободу для принади і намовою, щоб Печенiзьку слободу наговорити для зради; а Якушке Милюкову він, Савка, сват. І де він, Якушка, з ним, Савкою, і з Ивашкою і з Печенізькими Летяжствами взбунтовали. І Летяжества де пішли з Печенігами по лісах для крадіжки, людина з 50. І його, Якушки, дружина і діти в Печенігах. І він, Якушка, зі зрадниками Савкою і Ивашкою пішли за річку Донець на Нагайскую бік. І Савка де Шастенко свою жінку з Печенізької слободи викрав. І тих зрадників і бунтівників Печенізькі Летяжества вони, сотник і отаман і войт, зловити злякалися, - вони, Летяжества, в ті пори ходили з косами і рогатинами і з ручницами. А Якушка Мілюков з жінкою і з дітьми та іншими бунтівниками в нинішній Петрів піст їли м'ясо і молоко... а від Мартоветцов і Двуречанцов ніякої зради і бунтовства вони не бачили".[1]

4) Великому Панові Преосвященного Феодосію, Митрополитові Бєлгородському і Обоянскому, Герасим Рогозін чолом б'є.

"У нинішньому 177 жовтня надіслана з Бєлгорода від тебе, Великого Пана, Преосвященного Феодосія, Митрополита, Чугуїв до мене відписка; а в відписка написано, що приходили до тебе, Великому Панові, Печенізькі Черкаси, отаман Ігнатій Череван з товаришами, і говорили з великою докукою і плачем, що Чугуєвці отгнали від них 1500 овець. І те, Великий Пан Преосвященний Феодосій Митрополит, Печенізьких Черкас помилкове челомбитье на Чугуєвців. Чугуєвці Печенізьких Черкас овець не відганяли. А приходили з Плотавы злодії зрадники Черкаси і ті їх овець відігнали і перегнали на сю бік Північного Дінця на Змиевское городище... І вони, Чугуєвці, ходили в похід і наздогнали зрадників Черкас за Змиевым на Гомольше, між лісом, і тих овець у них, зрадників Черкас, відбили, - а вони, Черкаси, разбеглись по лісах. - І Печенізьких Черкас з Чугуевцами в поході не було жодної людини. - А ті вівці Чугуєвці пригнали під Чугуїв на Малиновою криницю. - А вони, Печенізькі Черкаси, приїхали до них, Чугуївцям, на Малиновою криницю, тих своїх овець у них, Чугуєвців , прогнали, і вони, Чугуєвці, їм овець не віддали. Били чолом Великого Государя, а мені в Чугуєві, на Съезжей хаті, Печенізькі Черкаси словесно, щоб звеліти ті вівці віддати їм. І я наказав зібрати огляд і на огляді їм, Чугуївцям, говорив при них, Печенежцах. І Чугуєвці сказали Печенізьким Черкасам: коли привезуть Государевий указ з Бєлгорода від Воєводи Боярина Ромодановського, тоді віддадуть". Далі не можна розібрати сгнившего аркуша. Зазначимо при цьому, що Білгородський воєвода князь Ромодановський був тоді в поході.[2]

5) Печенізькі козаки, у своїй казці перед Чугуївським воєводою сказавши, що тоді, як дарованою грамотою 177 (1669) року козаки Харківського полку звільнені від митних зборів, з них, печенізців, потрібно в Чугуєві мита з рубля за 10 алтин, пишуть: "Ми Чугуївського повіту Печенізької слободи полкові козаки служимо Великому Государю службу в Харківському полку, і в нинішньому 181 (1673) році в різних місцях і числах приходили військові люди Татарові під Печенiзьку слободу і кінні та животинные стада отымали. І на полях озимий та ярої хліб у нас не народився. І від того розорення, приходу військових людей і що хліб у нас не народився, багато наші брати Печенізької слободи в розбрід і платити нам Державних мит не стало можливо. - У тому Його государева воля і в тому наша казка. А казку писав Печенізький церковний дячок Клименко Парфьонов". (І писав чудово, чітко, чисто, правильно). Замість прохачів підписалися Покровської церкви священики Іван Клімов і Ілля Стефанов. Потім слід чолобитна Чугуївського воєводи, в якій він клопоче перед царем про звільнення Печенізців від платежу мита.

6) Чугуєвському воєводі Печенізькі сотник і отаман в 1673 році.

"У нас цього дня липня 3-го прокляті Татари і вороги хреста Христового побрали багатьох людей і товар на Базалеевце".

7) Чугуївський воєвода Федір Соковнин пише до царя, що в серпні 1673 року татари були під Печенежскою і Малиновскою слободами і в Зміївському повіті під селом Мохначами і слободою Андреевыми Лозами. "А йти мені за ними в похід за малолюдством не з ким, тому що орда багато людей з Кошем".

8) За відписка Балыклейского начальника відомо, що татари були під Печенігами і в 1678 році.

9) "І ми вам вестно лагодимо, що в нас, Печенігах. Серпня 28 були люди військові Татари ста з півтора і узяли в полон душ зі сто і животины відігнали. Того ж числа у ночі витік з Орелі великої панської челядник Федора Володимеровича Яків і мовіт, що орди не потужно изчитать; а взяла орда слободу Бурлук, а тепер видобуває містечка Двуречного, - сильна орда; а інша орда, тож несчетная, пішла по річці Коротше з гарматами і з скарбницею". Так доносили від 28 серпня 1698 року Печенізькі сотники Никон и Феодор Щербини Чугуєвському воєводі.

Лиха нового часу: холера, від якої в 1831 році померло 99 осіб, у 1847 році 40 осіб, в 1848 році 315 чоловік., 186 дружин.

За переписом 1732 року, в Печенігах старшини 24 людини, козаків 573, підпомічників 1551, шинкарей і працівників 205; у хуторі сотника Єлисея Зарудного підданих 16, а всього 2403 душ чоловік.[3] Тут же показані братський шинк і інший братський шинк. Це дає бачити, що і Печенізьких черкасов були два братства. Піклувалися про добробут храмів.

У 1785 році було в Печенігах 3299 душ чоловік., 3600 дружин. Крім торгів по понеділках і п'ятницях бували 4 ярмарку в році, що тривали по 4 дні: саме - в день Вознесіння Господнього, в день Преображення Господнього, 28 жовтня у день Св. Параскеви і в четвер на всеедной тижня; - так буває і нині.

 

 

Кількість парафіян.

 

При церквах

1730

1750

1770

1790

1810

1830

1850

 

м.

ж.

м.

ж.

м.

ж.

м.

ж.

м.

ж.

м.

ж.

м.

ж.

Петропавлівської

 

 

 

 

850

773

978

1007

1358

1458

3695

3334

1851

1693

Преображенської

 

 

 

 

765

774

810

827

1351

1378

управл

здн.

1297

1357

Миколаївської

 

 

 

 

1137

1130

1317

1303

1658

1615

,,

,,

,,

,,

Покровської

 

 

 

 

520

508

550

565

748

726

,,

,,

,,

,,

А всього

2403

2264

2816

2742

3272

3185

3655

3702

5115

5177

3695

3334

3148

3050

 

 

 



[1] Інша відписка про те ж від 25 червня: "25 Червня прибіг в Чугуїв, Печенізької слободи Чугуєвець, Маяцький сведенец, Ведмедик Старіцин і сказав: Печенізькі Черкаси, половина, хочуть змінити Государю з чарівним листами зрадника Петрушки Дорошенка, а підісланий де від нього зрадник Печеніжець Гаврилко Стишенко, який був з сотнею на стані в Маяках, а з ним, Гаврилкою, підіслав на Печеніги Татар і зрадників Черкасов; а варто Гаврилка під Печенігами за річкою Донцем, на степу на Нагайской стороні, в Бурлуцких вершинах, і надіслав в Печенiзьку бікдо Печенізьким Черкасам своєї сотні двох осіб - Савку Шастенка з товаришем і тих зрадників Печенізький Отаман хотів спіймати їх йому не дали і їх відпустили. - Пішло Печенізьких Черкас, піших і кінних, під Російські села для крадіжки і для коней 50 осіб".

[2] Дивись про Дикі і Котельві.

[3] У цій перепису написані - сотники: Федосий Петров Лобширинов і Андрій Сеховский, подпрапорные: Василь Іванов Зарудний, Фома Ніконов Щербина, (у нього діти Степан 30, Василь 20, Яків 15; у Степана син Кирило 12 років), Ніконов Ніколенко, Андрій Іванов Бєлокопитов, Петро Павлов Щербина (у нього діти Василь 17, Павло 15 років.

Просмотров: 745 | Добавил: Громада | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 1
1 Mike  
Me and this article, sitting in a tree, L--R-E--N-IAN-G!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Будь-який Чугуєвець може розмістити інформацію на цьому сайті без реєстрації.

кольцо Чугуевских сайтов [0]
Сайты Чугуева
Города и регионы [1]
Города и регионы, городские порталы

Сайт Чугуїва знаходили по наступним фразам:

Опитування

Форум Чугуева

Как Вы относитесь к созданию союза русских государств: Украины, Беларуси и России?
Всего ответов: 975

Чугуевская доска объявлений

 


 

 

Ви зможете розшукати на сайті будь-яку інформацію:
   

 

Адреса Чугуївської міської ради та виконавчого комітету: 63503, Україна, Харківська область, м. Чугуїв, вул.Карла Лібкнехта, 35-А.
 
Яндекс.Метрика

Подписаться на рассылку