У ГРИБАХ є дві особливі речовини — глікоген — тваринний крохмаль, якого в рослинах немає, і фунгін — білкова речовина, схожа на хітин. Сухі гриби містять його до 40%. Через велику його кількість гриби важко засвоюються організмом і ускладнюють діяльність печінки. Тому при захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту гриби слід вживати дуже обережно і з великими обмеженнями.
Деякі отруйні гриби дуже схожі на їстівні. Наприклад, гірчак нагадує білий гриб. Але трубчастий шар у нього блідо- або брудно-ро-жевий (у білого гриба білий, жовту вато-білий, жовтий), м'якуш на зламі рожевіє (у білого гриба залишається білим). Чортів гриб від білого відрізняється яскравим жовтувато-червоним та криваво-червоним кольором трубчастого шару шапки та густо цегляним кольором нижньої частини ніжки. На зрізі м'якуш спочатку червоніє, а потім синіє.
Смертельно отруйна бліда поганка, молоді екземпляри якої нагадують печериці. Слід запам'ятати, що біля основи ніжки блідої поганки є бульбовидне потовщення із залишками білого покривала. У печериці ж ніжка без потовщення внизу. Пластинки навіть у старої блідої поганки завжди білі (на зламі чи зрізі залишаються білими), а у печериць вони спочатку блідо-рожеві, потім рожеві, а коли дозрівають — чорно-бурі. Ніжка у поганки тонка з комірцем.
У печериці польової є ще один двійник — отруйна печериця рудіюча. Цей гриб викликає сильне отруєння. Мякуш такої печериці на зламі рудий і пахне карболкою.
Валерій КРИВОНОС, начальник відділу з питань НС управління розвитку інфраструктури райдержадміністрації ПОРАДИ ГРИБНИКАМ
• Збирайте лише ті гриби, які добре знаєте.
• Позбавтеся від червивих та старих грибів.
• Ніколи не куштуйте сирі гриби, в яких ви сумніваєтеся.
• Не збирайте гриби в міських парках, скверах, а також уздовж автомобільних і залізних доріг.
• Вовнянки, грузді та інші гриби, що містять молочний сік, перед засолкою слід вимочувати або відварювати.
Краще збирати гриби рано-вранці. Вони свіжі, міцненькі, добре зберігаються.
