Посушлива посівна, довга тепла осінь, дощові грудень та початок січня, а потім тривалий період з низькими температурами негативно вплинули на зимостійкість рослин. З метою достовірного визначення загиблих площ чугуївські аграрії відібрали з окремих ділянок зразки посівів для прискореного відрощування. Вони засвідчили про головне: озимі поки живі. Але невідомо, порадують чи розчарують селян березень і перша декада квітня. Адже початок весни часто буває підступнішим, ніж сама зима.
АГРАРІІ планують пересів пшениці на площі 5400 га. Керівники сільгосппідприємств визначаються, якими культурами вони пересіватимуть ймовірно загиблі плантації озимих. Важко передбачити наперед кон'юнктуру ринку, але досвід сусідньої Полтавщини засвідчує, що на першому місці за рівнем співвідношення показників урожайності та собівартості стоїть кукурудза, далі ячмінь і просо.
Слабий розвиток посівів озимих культур потребує обов'язкового їх підживлення навесні по мерзлоталому ґрунту. Більшість господарств готові до проведення цього агрозаходу.
Слід звернути увагу і на те, що у зв'язку з пересівом виникає потреба в додатковому насінні. Якщо потреби в ячмені, горосі покриваються за рахунок власних резервів, то кукурудзу і соняшник доводиться купувати. Наприклад, якщо зараз ціна реалізації гектар ної порції насіння качанистої угорської селекції з урахуванням ПДВ складає 960 грн., то вартість однієї вітчизняної посівної одиниці — лише 175 грн./га.
Можна заперечити: а потенціал урожайності? Так, проте рівень агротехніки в більшості господарств поки що не дозволяє його реалізувати, а місцеві гібриди пристосовані саме для нього і без надмірних зусиль можуть забезпечити віддачу 60-70 центнерів з гектара.
Василь ГУЛАЙ, агроном управління агропромислового розвитку райдержадміністрації
