Громадянку С. з м. Чугуєва цікавить, як діяти в ситуації, якщо ще в
жовтні 2006 року померла її мати, а заяву до нотаріальної контори
своєчасно не було подано. Як розпочати оформлення спадщини і чи потрібна
відмова від спадщини інших спадкоємців?
Частинами першою та другою
статті 1223 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що
право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі
відсутності заповіту, визнання його недійсним, не-прийняття спадщини або
відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі
неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом
одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
Відповідно до
частин третьої та четвертої статті 1268 Кодексу, спадкоємець, який
постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,
встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня,
неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність
якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків,
встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 Кодексу. Згідно
з частиною першою статті 1269 Кодексу, спадкоємець, який бажає прийняти
спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із
спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Як
зазначено у частині першій статті 1270 Кодексу, для прийняття спадщини
встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття
спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 Кодексу).
Статтею
1272 Кодексу передбачено, якщо спадкоємець протягом строку,
встановленого статтею 1270 Кодексу, не подав заяву про прийняття
спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою
спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк
для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини
нотаріусу за місцем відкриття спадщини. При цьому, відповідно до частини
другої статті 67 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами, внесеними
Законом України від 01.10.2008 р.), така згода спадкоємців повинна бути
викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про
право на спадщину.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для
прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому
додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття
спадщини. Частиною першою статті 1273 Кодексу встановлено, що
спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття
спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу. Заява про
відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття
спадщини.
Які податки необхідно сплатити при успадкуванні будинку,
якщо спадкоємець не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня
споріднення?
Із питання не зрозуміло, про яку особу іде мова. Якщо
йдеться про спадкоємця-резидента (тобто громадянина України), питання
вирішується наступним чином.
Оподаткування доходу, отриманого
платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок
коштів, майна, майнових чи немайнових прав, встановлено статтею 174
Податкового Кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до підпунктів
174.2.1 та 174.2.2 пункту 174.2 зазначеної статті об’єкти спадщини за
нульовою ставкою оподатковуються:
а) вартість власності, що
успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. При
цьому, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення
вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі
усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають
другий ступінь споріднення (підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14
Кодексу);
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б»,
«ґ» пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I
групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої
батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах
«а», «б» пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;
в)
грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного
банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території
України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової
безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої
виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР,
сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян
України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього
Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що
успадковуються будь-яким спадкоємцем.
За ставкою, визначеною пунктом
167.2 статті 167 Кодексу (5%), оподатковується вартість будь-якого
об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї
спадкодавця першого ступеня споріднення. За ставками, визначеними в
пункті 167.1 статті 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого
об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від
спадкоємця резидента. Ця ставка дорівнює 15% відсоткам від вартості
спадкового майна. У разі, якщо вартість спадщини перевищує десятикратний
розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку з надлишку
становить 17%.
Який податок платить продавець при укладанні договору
купівлі-продажу нерухомого майна? Згідно з пунктом 172.1 статті 172
Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від
продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового
року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового
(дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі
об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані
на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує
норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу
України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна
у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Як
зазначено у пункті 172.2 вказаної вище статті, дохід, отриманий
платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш
як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 згаданої
статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті
172.1 зазначеної статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною
пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (ставка податку становить 5
відсотків, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але
не нижче оціночної вартості такого об’єкта).
Отримати консультацію
державних нотаріусів Чугуївської державної нотаріальної контори
Харківської області можна: з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00, в
четвер – з 8.00 до 12.00.
О. ОКСЕНДЛЄР, завідуюча Чугуївською державною
нотаріальною конторою.
