Випускниця Харківської державної академії культури, директор Малинівського БК Ольга Янкова у юному віці двічі вступала до культурно-освітніх училищ у Чернігові та Ніжині та... не проходила за конкурсом.
Сьогодні в це важко повірити, але дівчина перш ніж наблизитися до найбажанішої мрії у своєму житті починала трудову діяльність з посади двірника, старшої піонервожатої, вчителя співів і навіть маляра — фарбувала військові літаки. Та, мабуть, за її наполегливість доля віддячила їй.
ВЧОРА Ольга Григорівна відзначила ювілейний день народження. 13 липня на сцені селищного клубу, з якою винуватиця торжества не розстається ось вже 33 роки, відбувся бенефіс Янкової. Майже дві години у переповненому залі линули пісні у її виконанні. Але це був не лише її тріумф, а й успіх численної гвардії молодих талантів, якими опікується наша героїня.
ОСТРІВ ДИТИНСТВА
ЗАХОПЛЕННЯ народними українськими і російськими піснями, баяном йде від співучих батьків-колгоспників і рідного дядька. Мама Ганна Степанівна вдень сапала буряки, а ввечері на сцені клубу села Карильське, що на Чернігівщині, перевтілювалася якщо не в Оксану з опери «Запорожець за Дунаєм», то в Наталку-Полтавку, героїню п'єси Івана Котляревського.
Малеча дуже раділа таким заходам, бо можна було досхочу дивитися на виступи, а потім уявляти себе на величезній, як тоді здавалося, сцені. Григорій Пилипович, учасник бойових дій, мав чарівний голос. Тож виплека-на у творчій родині селян, Оля також отримала надзвичайний талант — стала прекрасним музикантом. А почалося все тоді, коли рідний брат батька подарував Олиним старшим братикам баян, а опанувала ним їх сестричка, граючи у п'ять років «Яблучко».
Пізніше, у сімнадцять, ще не маючи музичної освіти, Оля Онисар (її дівоче прізвище) за лічені тижні підготувала шкільний хор до районного огляду художньої самодіяльності і посіла зі своїми школярами перше місце. Це було у Фастові на Київщині, де дівчина познайомилася зі своїм майбутнім нареченим Іваном Янковим, курсантом військового училища.
Перше романтичне побачення доньки фронтовика, командира загону червоних слідопитів відбулося біля братської могили, до якої юнак вкотре приїхав вшанувати пам'ять загиблого на війні та похованого саме тут рідного дядька. Особливе молитвенне ставлення до відомих і невідомих героїв Великої Вітчизняної війни дружнє подружжя зберегло на все життя. Саме у дусі поваги до ветеранів, до народних звичаїв і обрядів виховує заслужений працівник культури України Ольга Янкова молодше покоління малинівців.
СПАДЩИНА
ЮВІЛЕЙ дивовижної жінки Ольги Янкової співпав з 30-річчям з дня заснування її дітища — народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Малинова криниця». Репертуар гурту, де Ольга Григорівна не лише ідейний натхненник і музичний керівник, а й віртуозний баяніст, чудова виконавиця багатьох пісень, складається з обрядів зимового календаря «Різдво», «Меланка», «Весілля в Малинівці», купальського обряду, а також обрядодійств «Обжинки», «Вечорниці» та глибокого пласту автентичних творів.
Кількісний склад учасників — 14 дорослих та майже півсотні юних учасників — підготовча дитяча група «Обережки» (дівчатка) і, звісно, «Козачата» (хлопчаки), без яких не відбувається жодне свято на Чугуївщини: чи то відзначення річниці народження Кобзаря, чи святкування Дня Конституції, чи Дня Незалежності України тощо. Аматори ведуть активну концертну діяльність: численні гастролі маленьких підопічних Ольги Янкової в інших українських містах і селах, участь у всеукраїнських фестивалях «Крок до зірок» (Київ), «Зорецвіт» (Житимир) «Жива вода» (сел. Березівське), виступи, а також поїздка до німецького міста Мурхардта.
Про невичерпну творчість ювіляра тепло відгукуються губернатори Харківської і Курської областей Михайло Добкін та Олександр Михайлов, керівник нашого краю, депутат обласної ради Володимир Лобойченко, який особисто подарував українській берегині баян, голова районної ради Ігор Сторожев, народний депутат України Дмитро Шенцев, а також німецькі, польські та інші європейські шанувальники української пісні. А ще у неабиякому захваті від голосистих малинівських дівчат та хлопців банкіри України, Росії та Молдови.
До речі, про останніх. Якось перед Різдвом вони, як учасники економічного форуму, завітали в Малинівку й попросили Ольгу Григорівну ознайомити їх зі слобожанськими традиціями. Вона ознайомила, як годиться, з обрядовими піснями, домашньою наливкою, холодцем, пиріжками, печенею і, звісно, соленими білими грибочками домашнього приготування.
Так сподобалась фінансистам гостина, так припали до душі пісні, що захотіли вони віддячити завідуючій клубом за свято, пообіцявши надати кошти на газове обладнання для закладу культури. І свого слова дотримали. І тепер, коли багато сільських осередків культури взимку не опалюються, в малинівському—тепло й затишно. До того ж зберігає тепло подарунок народного депутата України Дмитра Шенцева, який в цьому році профінансував заміну старих вікон на нові металопластикові.
Тож майже вікова будівля БК на вигляд як «нова копійка»: свіжий ремонт, чистота й порядок. Ольга Григорівна Яикова є пристрасним збирачем місцевих звичаїв та традицій, її матеріали частково увійшли до відомої друкованої серії «Муравський шлях». Ювілярка нагороджена багатьма почесними грамотами та дипломами.
У 2006 році їй присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури», а очолюваний нею колектив «Малинова криниця» неодноразово ставав лауреатом і переможцем численних міжнародних, всеукраїнських фестивалів і заходів: національний Сорочинський та Великий Слобожанський ярмарки, «Покуть», «Печенізьке поле», брав участь у кількох телевізійних програмах, зокрема «Фолькм'юзик».
Випускниця Харківської державної академії культури, директор Малинівського БК Ольга Янкова у юному віці двічі вступала до культурно-освітніх училищ у Чернігові та Ніжині та... не проходила за конкурсом. 
