З місця подій: порівняльна характеристика творчості художників на пленері.
З місця подій: порівняльна характеристика творчості художників на пленері.
Починаючи з 2000 року, щорічно в місті Чугуєві, Харківської області проводиться Міжнародний рєпінський пленер.Його організатором виступив Чугуївський міська рада за підтримки Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної організації Національної спілки художників України. Мальовнича природа околиць Чугуєва, батьківщини великого художника І.Є.Рєпіна і багатовікова історія міста сприяли зростанню інтересу до пленер у художників і простих громадян. Всього за період з 2000 по 2009 рік у Чугуєві побувало 66 художників. Багато з них неодноразово. У цьому році, в період з 14 липня по 3 серпня, відбувся ювілейний, десятий пленер, який зібрав десять кращих майстрів України та ближнього зарубіжжя. Існує помилкова думка, що художнику, який присвятив свою творчість зображенню природи, не обов'язково добре малювати і компонувати, щоб стати хорошим пейзажистом, достатньо мати колористичний дар. Добре писати, тонко відчувати фарби природи - це багато, але ще не все.Для того щоб написати пейзаж - картину, потрібно вміти вільно розпоряджатися всіма компонентами пейзажу. Малюнок повинен бути переконливим, цільним, і в той же час зробленим майстерно, легко. Немає сумнівів у тому, що громадяни нашого міста особливо цікавляться живописом, тому що вони є свідками, іноді навіть учасниками творчого процесу в ролі натурників.Тому сьогодні, грунтуючись на свій десятирічний досвід спілкування з художниками, автор має намір донести читачеві не тільки той дух творчості, яким пронизаний кожен день роботи художників на пленері, а й ознайомити його з особливостями пленерного живопису на наочному прикладі. Підсумкові виставки кожного пленеру демонстрували не тільки красу місцевих пейзажів, а й характер, одухотвореність, особливість нашого міста та що у ньому людей. «Чугуїв - це одне з місць сили, яких на нашій планеті не так і багато, до того ж не всі з них активовані так, як наше місто!»- Дуже точно зазначила у своїй вітальній промові на церемонії відкриття ювілейного пленеру Олена Чернишова, радник губернатора Харківської області, лікар, письменник, філософ, і художник. Дуже важливо відзначити той факт, що пленерний живопис в наш час одна з найбільш популярних напрямків в образотворчому мистецтві. Пленер (від французького «відкрите повітря») - стиль живопису, народжений наприкінці ХІХ століття завдяки розвитку руху реалістів та імпресіоністів у Франції.Імпресіонізм (від французького - враження) - художній метод, який заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень. Основний стильовий принцип імпресіонізму - це зображення не самого предмета, а враження від нього. Імпресіоністи змінили традицію писати картини в майстерні і вийшли на природу з метою вивчення колірних закономірностей різних її станів.Пленерний живопис є вільним, «незакінченою» стилем, який за суттю своєю є наслідком роботи в техніці живопису «алла прима» (у перекладі з латинської мови «на перший погляд») і означає спонтанну живопис пастозное фарбою (щільним її шаром),з передачею образу природи на полотно або загрунтований картон протягом одного сеансу.Це дуже підходящий спосіб роботи на пленері з причини швидкої зміни освітлення і стану природи. Фарби в цій техніці кладуться широкими щетинні кистями або мастихіном (спеціальним шпателем). Нанесення фарб у живопису «Алла прима» створює типову рельєфну структуру.Далі в цьому випадку прописуються за допомогою розтирання контурів з метою зображення розпливчастості далеких планів (повітряна перспектива). Цікаво і повчально спостерігати за художниками в той момент, коли вони починають писати.Це складний, часом болісний процес - вибір місця, композиції, компонування, перша прописка. Дуже важливо також грамотно підготуватися до етюду, взяти з собою тільки все найнеобхідніше, правильно одягнутися, враховуючи індивідуальні особливості колірного сприйняття.Деякі дрібниці, такі як колір футболки або головного убору, можуть впливати на колірне рішення композиції.Багато художників свідомо одягають на час етюдів на природі одяг нейтральних кольорів (сірих або кольору хакі), тому що яскраві кольори при сонячному світлі створюють небажаний рефлекс на творчій роботі. Практично всі художники на пленері, при спілкуванні з ними, акцентують увагу на такому важливому понятті, як життєстверджуючі кольори. Наприклад, староста творчої групи, заслужений художник України Олександр Миколайович Чередниченко, який приїхав на пленер з м.Сум, категорично стверджує, що «у художника велика відповідальність за свої роботи, тому що похмурими, агресивними поєднаннями кольорів можна підштовхнути людину зі слабкою психікою до необдуманих вчинків.Тому кожен художник повинен бути психологом і знати не тільки властивості кольорів при їх змішуванні, але і їх вплив на самопочуття людини ». До речі, Олександр Миколайович один з тих, хто свідомо носить під час пленеру жовту футболку, «майку лідера», як жартують його колеги по пензлю.За останні десять років він поміняв вже три таких футболки, але не визнається, що це не випадково ... «Це мій імідж!» - Жартує художник, ховаючи усмішку у вуса.Однак, знаючи особливості його живопису можна з упевненістю сказати, що староста групи за допомогою своєї «майки лідера» обмежує яскравість своєї палітри. Корисно порівняти етюди О.М.Чередниченко з роботами Віктора Володимировича Чурсіна з Харкова, тому що в їх роботах можна знайти подібність з техніки виконання і розходження в баченні природи і колористичних рішеннях. О.М.Чередниченко користується в основному широким пензлем, пише на великих полотнах великими «масами», використовуючи складні кольори, пастозно і дуже швидко. А ось В.В.Чурсін виглядає на тлі енергійного старости дуже спокійним, «медитативним», вважаючи за краще середнього розміру кисті і більш деталізуючи передній план.Його манера виконання віддалено нагадує спосіб оптичного змішування кольорів (чисті кольори, наприклад жовтий і синій з метою зображення об'ємної зелені листя лягають поруч, і при спогляданні картини на певній відстані змішуються, створюючи ефект мерехтіння пейзажу).Цим способом користувалися супротивники імпресіонізму - пуантілісти, з однією лише різницею - цей художник використовує складні кольори і змішує фарби в основному не на палітрі, а на картинній площині. Дуже виділяється серед всіх художниця з міста Донецька - Джарти Лариса Михайлівна.Її яскрава, пастозний живопис із майже чистими квітами на найбільш освітлених ділянках пейзажної композиції свідчить про її вольовому характері.У той час, коли всі чоловіки ховаються від спеки в тіні, іноді може бути на шкоду композиційному рішенню своїх етюдів, вона стійко працює на сонці протягом чотирьох годин, вибираючи найбільш яскраве, оригінальне колірне і композиційне рішення своїх робіт.Багато хто з митців додають «родзинку» на свій етюд, Лариса Михайлівна дотримується іншої позиції: «природа диктує мені, як писати», - каже вона, видавлюючи підлога - тюбика яскравої фарби на величезну, не таку як у всіх палітру. Варто згадати той факт, що багато любителів живопису, відвідують щороку підсумкові виставки пленеру, відзначили в цьому році відчутна зміна техніки живопису Лариси Михайлівни. Можливо, і навіть очевидно, що не проходить даром спілкування з багатьма художниками під час пленерів. Не можна обійти увагою таких художників - графіків як маститий, літній ветеран війни Степан Іларіонович Письмовий з м. Харкова та відносно молодий (але вже повністю сивий!) Сергій В'ячеславович Коморний, наш земляк,добре нам знайомий по численних виставках в Чугуєві. С.В.Коморний бере участь вперше в Рєпінського пленері. Ці майстри є представниками різних поколінь художників - графіків. Обидва художники віддають перевагу фарбам кольорову крейду - пастель.Техніка малюнка пастеллю є проміжною ланкою між графікою і живописом, і тут є свої методи створення форми на двомірній площині аркуша. Степан Іларіонович належить до класичної графічної школі.Досвідчених представників старої школи, як він, можна перелічити на пальцях однієї руки. У своїх етюдах він використовує різні графічні засоби, такі як соус, вугілля, пастель, кольорові олівці, іноді гуаш, працюючи в змішаній техніці.Віддає перевагу користуватися матеріалами, закупленими ще в «застійні роки», але не визнає будь - яких «рамок» ні в засобах зображення, ні в творчості. Особливий підхід до техніки пастелі у С.В. Коморний.Він користується оригінальної технікою з масою своїх вироблених прийомів (особливості композиційного рішення, тонування паперу, штрихування). Досягнутий ним ефект мерехтіння в очах від штрихування жартома порівнює з ефектом відтворення на плоскому телевізорі «trinitron». Серйозно ставиться до пошуку цікавого місця для етюду Марина Юріївна Рожнятівська, художниця з міста Полтава.Вона здатна пройти велику відстань уздовж річки з важким етюдником на плечі і декількома великими полотнами в обох руках, а потім, знайшовши оригінальне композиційне рішення, натхненно і безустанно писати, ризикуючи отримати сонячний удар.Її живопис відрізняється сміливістю, упевненістю і пластичністю мазка, контрастністю і в той же час цілісністю композиційних деталей. У її роботах дуже добре зображено повітряна перспектива. Прикрашає творчу групу художників молода подружня пара з м.Чебоксари (Росія) Костянтин Вікторович та Наталя Сергіївна Кокель. Вони є представниками цілої династії художників, засновником якої є учень І.Є. Рєпіна Олексій Опанасович Кокель. Живопис подружжя в чому подібна, але по їх робіт можна з точністю визначити автора.Наталія Сергіївна пише м'яко, акуратно, можна сказати навіть з яким - то внутрішнім трепетом. Це дуже помітно для людини, хоча б раз в житті випробовував творче натхнення. Використовує художниця в композиції більше нюанс, ніж контраст. Роботи Костянтина Вікторовича відрізняється конструктивністю і динамічністю. Художник любить писати вулиці нашого міста, пояснюючи це тим, що в кожному регіоні будинки мають свою особливість, і у нього на батьківщині вулиці населених пунктів виглядають інакше.Обидва художники пишуть на порівняно невеликих полотнах. За роки існування міжнародного пленеру імені І.Є. Рєпіна склалася чудова традиція відкривати нові імена. У цьому році відвідав наше місто «з робочою поїздкою» Кафарський Юрій Дамазіевіч з мальовничого міста Вінниця.Цей художник любить писати дали, поперемінно використовуючи великі полотна, і дуже маленькі, для мініатюр. Він дуже точно передає на полотні образ природи, стан погоди і часу доби. Мазки на його етюдах не дуже великі, докладно прописує передній план.Небо, на відміну від землі, пише сміливо, пастозно, великими масами. Варто акцентувати увагу читача на таку особливість роботи на природі: швидко сохне фарба, тому всі без винятку художники віддають перевагу працювати олією, пастеллю або олівцями, відмовляючись від акварелі.Та початківці художники, учасники майстер - класів, організованих при пленері, намагаються виконати цю непосильну задачу з тієї причини, що в художніх школах і на першому курсі університету віддається перевагу живопису аквареллю.Ця проблема, судячи з усього, є для них необхідною щаблем у пізнанні властивостей художніх матеріалів і повчальним етапом у переході до інших технікам живопису і новим матеріалам. Протягом десяти років існування пленеру виросло ціле покоління молодих художників, які кожен рік як губка вбирали досвід і знання своїх старших колег під час майстер - класів, і стали рівноправними учасниками співтовариства художників. У кожного досвідченого художника своя техніка живопису, свій підхід у викладанні. Багато хто з учасників пленеру є викладачами в художніх училищах і вишах.Але всі вони в один голос стверджують, що в реалістичного живопису слід дотримуватися «стрижня» - нормального, традиційного письма. Експозиція підсумкової виставки пленеру включала в себе більше 70 живописних полотен і графічних аркушів.Це лише невелика частина тих етюдів, які були виконані художниками на пленері. Під час одного з пленерів під враженням спілкування з художниками народився вірш:
Пленер Улюбленці і любителі природи Приїхали в наше місто на пленер. У приємному передчутті роботи Своїм завзяттям подають приклад!
Чугуїв - майстерня для поетів, Художників і всіх співаків краси. Їх спекотне об'єднує літо, Тут як хвилини пролетять годинник.
Вечорами, за чашкою кави Знову зберуться старі друзі. Не важливо, хто студент, а хто тут профі, Вони - велика, дружна сім'я!
Набір кистей і мастихін готові, Полотна вже тужать біля дверей ... А завтра вдень шедевр народиться новий, Ти відпочивай, художник, і твори!
