Впевнену перемогу на виборах до місцевих рад у Кочетку серед 10 кандидатів здобув Сергій Рехтін, офіцер запасу в званні полковника танкових військ, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС I категорії.Селище вирує: як скоро новий селищний голова виконає свої передвиборчі обіцянки?
До вирішення яких питань приступить в першу чергу? Сьогодні Сергій Овсійович відповідає на ці питання. Він - гість нашого сайту.
СЕРГІЮ Рехтіну 52 роки. Він родом з Алтайського краю, словом, сибіряк.Бійський район, де він народився, - батьківщина відомого письменника, кінорежисера і актора Василя Шукшина, популярного артиста естради, гумориста, обраного всенародно губернатором Алтайського краю, на жаль, трагічно загиблого Михайла Євдокимова.
Сергій Овсійович, як і його знамениті земляки, прямолінійний, спостережливий, життєрадісний. До речі, розповіді Василя Макаровича селищний голова цитує з ходу, а фраза з його твору «Вірую» «Не так легко перекусити наші тугі жили ....» стала його життєвим девізом.Багато хто з друзів Рехтіна уражаються, звідки цей справжній полковник черпає сили? Адже йому довелося багато пройти.
П'ять років поспіль «прасував» на танку монгольську пустелю Гобі на кордоні з Китаєм.У 1988-м протягом трьох місяців, в ще більш екстремальних умовах, очолював штаб військової частини, що спеціалізується з ремонту важкої техніки в 30-кілометровій чорнобильській зоні. А відповідь проста.Загартований змалку морозами і вітрами, гість нашої редакції ніколи не пасував перед труднощами, де б не працював - чи то на посаді начальника навчального центру інституту танкових військ, чи то викладачем НВП та технічної праці в школі,чи то майстром на комунальному підприємстві «Житловик».
Серед захоплень лідера громади - ліплення і приготування сибірських пельменів, ландшафтний дизайн (до речі, будинок, альтанку з глиняною черепицею, садові доріжки з дикого каменю він зробив сам) і, звичайно ж, читання книг. А ще Сергій Овсійович веде щоденник.
«Червона зірка» отримала ексклюзивну можливість зазирнути в щоденник Сергія Рехтіна, що дозволило ближче дізнатися про цю неординарну людину. Отже, читаємо.
16 листопада 2010 Був представлений на сесії ради як селищний голова. Мій перший офіційний робочий день розпочався з ...спилювання в селищі 94 аварійних дерев - верб, тополь, дуба та горіха, що ростуть в житловій зоні селища.
17 листопада 2010 Майже весь день вивчав фінансовий стан за 9 місяців комунальних підприємств селища, вникав в специфіку їх роботи, спілкувався з фахівцями.Проблем накопичилося багато, будемо поступово їх вирішувати.
19 листопада 2010 До облагороджування саду на вулиці Миру, його проріджуванню залучив громадян, засуджених судом без позбавлення волі.У цей день подивився санітарний стан двох центральних вулиць, а також провів засідання виконкому, на якому були створені адміністративна, житлова і погоджувальна комісії, комісія із захисту прав споживачів.
Третя декада листопада.Зустрічався з головним санітарним лікарем району Оленою Кульбашний з питання наявності на території селищної ради незаконно працюючих підприємств.Довелося вжити заходів до розірвання договору з приватним підприємством, інтенсивно сливающим промислові стоки в каналізаційний люк під Кочетоцькому мостом, що викликало справедливі нарікання у моїх земляків.
З таненням снігу оголилася кричуща проблема стихійних сміттєвих звалищ, що обклали Кочеток з усіх сторін. Завдання із завдань - організація вивозу ТПВ в приватному секторі.ДП «Житловик», втративши державного фінансування, не може поки що розраховувати на грошову допомогу з боку органу місцевого самоврядування, оскільки дефіцит громадської казни на 2011 рік у межах мільйона гривень.
Левова частка відсутньої суми (70-80%) - недофінансування дитячого дошкільного закладу. Заплановане відкриття 6-ї групи поки під питанням, у зв'язку з чим зустрічався з районним керівництвом.Керівники району також стурбовані ситуацією, що склалася, пообіцяли не залишити селище один на один з проблемою. Докладемо всіх зусиль, щоб зберегти дитсадок.
24 листопада 2010Взяв за правило «інспектувати» вулиці не з вікна службового автомобіля, а на власні очі - шляхом їх обходу, як це робив колишній голова селищної ради Василь Семенович Гончаренко. Пройшов по вулицях Леніна і Чугуївської.Відразу ж кинулася в очі засмічена територія, прилегла до одного з приватних магазинів. Крейдою написав на дверях торговельного підприємства, щоб його власник терміново навів порядок. Спрацювало!
25 листопада 2010 Два тижні відсутня вода в будинках по вулиці Леніна, 58-62.Виїхав до ремонтників і попросив їх прискорити ремонт труби. Провів рейд-перевірку адміністративної комісії, за результатами якого були вручені попередження господарям домоволодінь за неприбрані будівельні матеріали, що псують зовнішній вигляд вулиці.Одні громадяни зробили правильні висновки і навели порядок біля своїх подвір'їв, чотири людини проігнорували Закон і були оштрафовані. Адміністративна комісія проявила принциповість, а в казну надійшли грошові кошти.
1 грудня 2010 Перший календарний день зими.Вивчав штатний розклад водопровідно-каналізаційного підприємства і його виробничу територію. Поставлено завдання: зробити огорожу санітарної зони. Виконується.
У 17.20 був на зборах громадян вулиці Веремєєва, де жителі обрали голову вуличного комітету, визначили зразкові подвір'я, а також обговорили злободенну і дорогу для поелкового бюджету проблему улі1 ного освітлення.
Перша декада грудня.Таку ж сходи громадян проведені пра1 тично на всіх вулицях селища, Рішення прийнято - проблеми будемо вирішувати разом. Головне, щоб не вийшло навпаки. Пригадую випадок. Збори на вул. Литвинова.
Звертаю увагу некоторіх мешканців на купи піску за двору ми. Раджу прибрати, поки сніг не занесло.Мене переконують, чт пісок потрібен для боротьби з голол6 будинок. Гаразд, нехай лежить. Кілька днів у грудні видалися дуже слизькими. Спеціально проїхався по вулиці, щоб переконатися, що він посипана. І що ж? Ніхто й лопати піску не кинули не обмерзлі дорогу і тротуар.
Друга декада грудня.Починаємо підготовку до майбутніх новорічних і різдвяних свят. Прихистив 45-річного бездомного Володимира. Дільничний інспектор підібрав його, замерзаючого, в Чугуєві. Шкода стало людини. У його очах читаю: «Мені б хоч який-небудь куточок, а я - за будь-яку роботу візьмуся!».Знайшли занедбаний будинок. Тепер допомагаємо йому отримати паспорт замість загубленого документа. У відповідь на нашу турботу Володимир взявся прибирати два автобусні зупинки.Якщо вийде поставити його на облік у районний Центр зайнятості, то за виконані громадські роботи він буде отримувати грошову допомогу. А там, дивись,і одружується ...
24 січня 2011 За ніч випало багато снігу. Ранок почався з його розчищення. Подзвонила мама з Владивостока. Їй 92 роки. Переживає.Заспокоїв. Справи йдуть добре. О 9 годині зателефонував приватному підприємцю Андрію Фініку, попросив його розчистити дорогу на цвинтар. Виявилося, він це зробив ще годину тому. На випадок негоди всі дороги по Кочетку закріплені за його основними містоутворюючими підприємствами - ЧБЛХ і ПУВХ «Донець».
Понеділок - самий завантажений день. Треба підготувати лист в райСЕС з пропозицією надати виконкому грунтовний аналіз хімічного складу води в наших джерелах.Потім у телефонному режимі обговорити з обласним контрольно-ревізійним управлінням порядок складання позовної заяви до адміністративного суду Харкова з приводу впертого небажання власників ТОВ «Кулінічі» вирішувати з: нами в правовому полі земельні питання.Встановлені в самовільному порядку два хлібних кіоски заробляють гроші, але за оренду землі ні копійки в бюджет селища не надходить.
Забули кочетокци смак гарячих млинців і атмосферу народного гуляння під назвою «Масляна». Будемо відроджувати стару добру традицію.
СХОЖЕ, в Кочетку наступають нові часи. Впевненість у собі, у своїх силах і в своїй правоті, ентузіазм і енергія нового селищного голови заворожують! Сьогодні Сергій Рехтін сказав: «Чарівної палички у мене немає, я не вирішу всі проблеми відразу.Але тільки за умови спільної роботи збудеться те, про що всі ми мріємо, і для Кочетка, і для себе ».
