«Від суми та від тюрми не зарікайся», - попереджали нас наші мудрі предки, даючи зрозуміти, що оступитися в житті може кожен і, значить, з розумінням потрібно ставитися до бажання людини виправитися, змінити своє життя, почавши її з чистого аркуша.
Більшість людей, що переступають закон і засуджених до різних мір покарання за той чи інший злочин - це люди молоді, до 30-35 років. Допомогти їм адаптуватися в суспільстві, знайти гідне місце в житті - один із напрямів діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.З 2008-го року, після того як відповідним розпорядженням Кабміну було затверджено порядок взаємодії ЦСССДМ та відділів кримінально-виконавчої інспекції на місцях, робота з умовно засудженими, звільненими умовно-достроково,звільнилися з місць позбавлення волі піднялася на якісно новий рівень.
- Якщо раніше людям даних категорій у кримінально-виконавчої інспекції, де вони стоять на обліку, тільки рекомендували скористатися послугами ЦСССДМ і до нас приходили тільки охочі, то тепер, якщо людина не приходить до Центру, то ми йдемо до нього, - говорить директор ЦСССДМ В. А. Корощупова.- Кримінально-виконавча інспекція контролює поведінку засуджених умовно і звільнилися молодих людей, а ми проводимо з ними соціальну роботу і при необхідності здійснюємо їх соціальний супровід.
За словами Вікторії Олександрівни, найчастіше підопічні ЦСССДМ потребують допомоги з оформлення документів, юридичних консультаціях, у відновленні втрачених соціальних зв'язків, у тому числі і з власною сім'єю, у працевлаштуванні.Більшість молодих людей, що повернулися з місць позбавлення волі, опиняються в дуже непростій ситуації: у них серйозно підірване здоров'я, немає житла, вони або взагалі не вміють працювати, або не мають уявлення про відповідальність і дисципліну в трудових відносинах,у багатьох втрачені зв'язки з родичами.Залишити їх без підтримки, значить, знову підштовхнути на доріжку злочинності.
Саме тому і налагоджена тісна співпраця ЦСССДМ та кримінально-виконавчої інспекції, мета якої - попередження скоєння повторних злочинів.
-Те, що є розуміння єдиного завдання і наші зусилля підпорядковані одній меті, - дуже позитивно відбивається на ефективності нашої роботи,- Вважає начальник Чугуївського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області С.А. Москаленко. - Адже люди, про яких йде мова, з одного боку, потребують строгому контролі, з іншого - у простій життєвій допомоги та підтримки.
Як приклад спільної діяльності двох цих структур по роботі з засудженими, мені розповіли історію одного жителя Чугуєва, прізвище якого з етичних причин ми називати не будемо і назвемо просто К. Він повернувся з місць позбавлення волі у 20-річному віці.З рідних у нього була тітка, яка жила десь в районі, і ні особливого бажання, ні можливості допомагати племіннику з кримінальним минулим не мала. У хлопця, правда, була власна квартира, без дверей, а отже, без раковини, ванни, унітазу, без світла, газу і води ...
У молодого чоловіка і так не було навиків соціального життя, а тут ще й побутові проблеми, які треба вирішувати за відсутності будь-яких засобів. Взявши К. на соціальний супровід та вивчивши його проблеми, в ЦСССДМ приступили до їх вирішення.Про ремонт квартири домовилися на ЧЗТА: там допомогли і матеріалами, і з придбанням сантехнічного обладнання.
Так як у хлопця не було коштів на існування, підключили місцевих підприємців: один надав йому тимчасову роботу, інший безкоштовно годував. Щоб підлікувати К., У якого, крім проблем із зором і дихальною системою, була ще й банальна короста, звернулися в Червоний Хрест і лікарню. Перший надав безкоштовні медикаменти, в другій організували лікування.За допомогою співробітників ЦСССДМ та кримінально-виконавчої інспекції були відновлені документи К.: з в'язниці він повернувся лише з довідкою про звільнення - ні паспорта, ні коду у хлопця не було.
Його буквально за руку водили і в паспортний стіл, і до податкової, так як переступити поріг самостійно офіційної установи для нього було серйозною психологічною проблемою. Управлінням праці та соціального захисту населення для К.було заброньовано робоче місце на одному з комунальних підприємств міста. К. ним не скористався ^ але те, що він знайшов собі роботу самостійно, говорить багато про що: він готовий почати життя з чистого аркуша, і допомогли йому в цьому співробітники соціальних служб.
Дуже важливо не тільки допомогти людині вирішити конкретні проблеми, але і навчити його нормально жити у суспільстві. На це спрямована інформаційно-роз'яснювальна робота, яку проводить головний спеціаліст ЦСССДМ Т. В. Дергаченко.Її тренінги та лекції для підопічних присвячені профілактиці шкідливих звичок, профорієнтації, правових питань, проблем самореалізації в суспільстві, сімейних цінностей.Розговорити й притягти цих людей до участі у груповій роботі, рольових іграх нелегко: одні просто замикаються, інші своє горе приховують грубої бравадою. Тому й намагаються фахівці центру говорити зі своїми підопічними на рівних, демонструючи повагу і розуміння;вчать будувати відносини з людьми, не створюючи проблем собі і оточуючим.
Свою специфіку має робота з неповнолітніми. Будь-яка бесіда з не досягли 18-річчя громадянином повинна вестися в присутності дорослого.І тут найчастіше проблем з батьками виникає не менше, ніж із самим неповнолітнім. У більшості своїй це люди п'ють, що мають низький виховний потенціал і не бажають витрачати свій «дорогоцінний» час на власних дітей.
Зараз на обліку в кримінально-виконавчої інспекції та ЦСССДМ складаються чотири неповнолітніх, засуджених до покарання з виправним терміном. Ось історія одного з них. Вперше В. був засуджений за крадіжку в 15-річному віці. Суд виніс йому дуже м'яке покарання: засудивши на рік умовно.не дав ніяких зобов'язань. Тобто В. не повинен був періодично відзначатиметься в інспекції, публічно вибачитися перед людьми, яким завдав шкоди, доводити до відома служби про своє переміщенні за межі України. Навчався спочатку в інтернаті, на літні канікули його забирала тітка,що живе в Чугуєв-концертами в Києві.Щоб хлопчисько не бовтався без діла і міг хоч щось заробити,його залучили в молодіжний трудовий загін.
Після закінчення 9 класів хлопець перейшов до одного з профліцею. Заняття практично не відвідував, у гуртожитку не з'являвся тижнями,і фахівцям служб не раз доводилося його розшукувати.
Мати В. була позбавлена батьківських прав, а біологічний батько хоч і намагався забрати його до себе і виховувати, ніякого впливу на сина не мав, так як авторитетом у підлітка не користувався. Хоч і заявляв батько неодноразово, що готовий стежити за сином, за рік В.совершіл ще сім крадіжок.Зараз він у виправній колонії; йому додали йому 6 місяців строку.
- Хлопець дуже проблемний, і в тому, що він такий, в першу чергу, винні батьки, які не приділяли йому належної уваги, - говорить С. А. Москаленко.- Він потребує найжорстокішому контролі, так як сам свої вчинки контролювати не в змозі. Таких як В. небагато; більшість неповнолітніх з нашою допомогою, з допомогою фахівців ЦСССДМ та за підтримки батьків виправляються і продовжують жити без проблем.
Складність роботи із засудженими в тому, що в більшості своїй це люди з нестійкою психікою, неадекватною поведінкою, що мають дуже туманне уявлення про свою роль у суспільстві і моралі. Живуть вони часто в умовах страшної антисанітарії, хворіють інфекційними захворюваннями, п'ють.При цьому спілкуватися з цими людьми фахівцям ЦСССДМ доводиться часто; щоб вивчити їх проблеми - відвідувати їх житло, розмовляти. А адже в ЦСССДМ немає жодного чоловіка, немає охорони, і якщо який-то підопічний раптом почне демонструвати свій характер, протистояти йому фізично буде нікому.
У середньому в рік на обліку в нашому місті коштують сто чоловік засуджених з випробувальним терміном, звільнених умовно-достроково і звільнилися з місць позбавлення волі. У ЦСССДМ роботу з ними ведуть, грунтуючись на тому, що всі вони повинні мати шанс почати життя з чистого аркуша.Щоб допомогти їм у цьому, залучається весь ресурс громади. У Центрі впевнені - у суспільстві має бути розуміння того, що клеймо злочинця не повинно все життя супроводжувати людину, оступився одного разу.Тому його співробітники як справжні соціальні доктора і прикладають максимум зусиль, щоб повернути своїх підопічних до нормального життя.
На закінчення матеріалу епізод, свідком якого була автор цих рядків. До кабінету В.А Корощуповой входять, ховаючи запалені очі, двоє молодих людей, одягнених більш ніж скромно. Вітаються, а потім видавлюють із себе: «Чули, тут допомагають. Так ми до вас ... »
